Горобця спіймала кішка... Він сміється. От смішний!
У зубах гострих тримають. Він регоче. Он який!
"І чому отак сміятись? Подивлюсь, що скажеш далі,"-
так подумала Мурличка й ще міцніш стисла зубами.
Горобець крильми тріпоче, ще сильніш почав сміятись.
Кішка аж захвилювалась:"Треба більш за нього братись!"
Ще міцніш стисла зубами, та ще й лапою прижала.
Ще такого не ловила, тому й клопоту не мала.
Ото капость! Звідки взявся? Зіпсує цей день чудовий.
Й тут подумала:" А раптом горобець цей дуже хворий?"
Рот роззявила від того... Горобець злетів до неба!
Аж полегшено зітхнула, бо ж їй клопоту не треба.
Там літало їх багато, бо тривожились. Зібрались.
Коли той смішний вернувся - всі так весело сміялись!
Не завжди сміх допоможе... То горобцю так повезло.
Та все ж, смійтесь на здоров'я!
Щоб той сміх - лиш на добро!
Супер!
