В осінню слякоть й дощову погоду,
Коли не можеш поруч буть,
Коли тремтить моя рука бо холод,
Зігрітись дуже хочу тут.
Візьму з кімнати собі пледик,
І вийду на балкон там постою.
Подивлюся на небокрай цей ніжний,
І філіжанку кави я собі зроблю.
Якщо і це не допоможе,
То ти відчуєш це й прийдеш.
І ти мене зігрієш своїм словом,
Або тихенько обіймеш.
В осінню слякоть й дощову погоду,
Ми на балконі небо розгляда,
Й тримає ми цю філіжанку разом,
Ми п’ємо каву і думаєм про майбуття!