|
ЧАСТИНА ТРИДЦЯТЬ П’ЯТА. ПОДОРОЖ
НАВКОЛО ЗЕМЛІ ЗА 20 ДНІВ
-«Ну, що, Настусенько, пора повертатися до нашого рідного Івано-Франківська. Там наверху нас очікує, ніколи не здогадаєшся, що –
повітряна куля. Що скажеш красунечко?»
-«Дідусю! Чи не здається тобі, що це вкрай небезпечно летіти через усю Атлантику на кулі, яка так залежна від напрямку вітру?»
-«Перш за усе, летітимо не через усю, а тільки Південну Атлантику, а по-друге, ти забуваєш, що ми летітимо не на звичайній повітряній кулі, а досконалому винаході з майбутнього. А це значить, що для вітру у нас є потужні стабілізатори, а сама куля наповнена тим самим, мно. придуманим газом, який не горить, і, не вибухає. І ще одне. Я дуже хочу ще раз покупатися у Атлантичному океані, хай навіть поряд з акулами. Я для них приготував сюрприз, а заодно, і, для тебе. Ну, то що? Чи ти готова до мандрівки?»
-«Звичайно, дідусю.Ти чудово знаєш, що я твоя кровинка, і, тому у нас так багато спільного. До того ж, завдяки твоїм казучкам та моєму хисту малювати – ми ще більше зблизились. Ти звернув увагу, що я про маму не згадую. Це не тому, що я про неї забула, або менше її люблю. Ми просто з тобою по справжньому подружились. І взагалі. Я хочу, щоб ти надалі жив разом з нами. У нас з мамою простора 3-х кімнатна квартира. Так, що для тебе місце знайдеться. До речі, мама зовсім не проти. Ти очевидно не знав, що я увесь цей час переписувалася з матусею. А отже вона у курсі усіх наших пригод. Трохи хвилювалася, звичайно, але вона тебе добре знає і повністю на тебе покладається. Та де ж наші мотузяні драбинки?»
-«Помиляєшся, сонечко. На цей раз піднімемося наверх у спеціальних кошечках.»
-«Вау!Ти не припиняєш мене дивувати. Поїхали, любий дідусю!»
Ми востання оглядаємо Тайм сквер, а за мить опиняємось у великому кошику нашої повітряної кулі. Вона звичайно булш зручніша ніж традиційна. У будь яку мить, скажімо на випадок дощу, наш трансформер готовий закрити нас прозорою плівкою, щоб ми себе почували цілком комфортно. Навкруги безмнжний океан. На обрії жодного кораблика. Ми єдині посеред Атлантики. Коли я говорив, що тут значно просторніше, я мав на увазі, що у нас усе збереглося, як і раніше – 3 поверхи, мій робочий кабінет, столова, ванни, туалети, і, звичайно оглядова площадка.
ID:
784450
Рубрика: Проза
дата надходження: 26.03.2018 10:24:05
© дата внесення змiн: 26.03.2018 10:24:05
автор: Woody Paul Grey
Вкажіть причину вашої скарги
|
