Запалені чорні свічки,
Завершена на підлозі вже пентограма.
Дитина років шести
Закляття страшне промовляє.
Шкіра ніжна,
Русяве волосся обрамлює очі блакитні,
Котрі наче у звіра,
Палають болем і гнівом нестримним.
Вона не боїться,
Ні краплини страху у дитячих очах,
Ненависть у серці б'ється,
Кров в оплату вже віддана.
Вона чекає, коли демон прийде,
Вже готове її бажання:
Віддасть йому серце своє,
Щоб ворогам принести страждання.
За те, що відібрали дорогих їй людей,
Спалили рідну домівку,
Вона нашле прокляття старе,
Котре зберігали в родині від віку.
Бо не піде смертю своєю зі світу,
Хто від гордині чи незнання,
Заподіяв шкоди родині,
В чиїх жилах сила некромантів спала.
