Бездонні очі в воїнів АТО.
Я думала - це тільки на світлинах,
Таких очей не має більш ніхто -
З них дивиться на мене Україна.
Сьогодні я зустріла наяву
Людину із геройськими очима.
Це - завдяки йому я ще живу,
У нього Батьківщина - за плечима.
Це - він пройшов котли і дим їдкий,
Свинцеві “гради” випали на нього.
Він на собі несе цей час важкий
Й здається не боїться вже нічого.
Нема у нього вілл, земель, авто,
Лише любов синівська, що без краю.
В Афгані міг упасти разів сто,
Тоді Господь не взяв його до раю.
Він побратимів проваджає у політ
І ще собою небо підпирає
У нім живе свободи моноліт,
Всю вражу ницість достеменно знає!
У хороших людей і очі добрі...Гарні слова сказала у адресу доброї людини..
Він побратимів проваджає у політ
І ще собою небо підпирає
У нім живе свободи моноліт,
Всю вражу ницість достеменно знає!
Все правда, пані Людмило, саме такі очі. Саме завдяки цим хлопцям ми ще живимо. Або може й не померли б, але вже жили під старшим братом і з російськими паспортами. І знов забули б свою мову.
