Оце я був на Дні Села.
Та взагалі , це не дива,
Коли з доброго свята
Перетворилося все в жах... Спочатку було не богато
Людей , приготування починали зранку
Дівчата накривали столи в вишиванках
Нарядні , щирі та красиві
Бадьоро дружно готувалися , робили -
Сцену, доставали реквізити
Бо їдуть танцюристи із району та музики.
Все було добре, ось людей збирається все більше
Весели жарти, гомон та ясніше
Я розумів що добре в нас село.
Приїхали музики, танцюристи тут і загуло...
Танцюють малеча , та навіть дідусь
На ці веселощі з насолодою дивлюсь,
Та як всі радіють , сидять пліч о пліч,
Та ось вже вечоріє і ось впала ніч...
Вночі вилазить дьявол. Зуміла оковита
Очі потрохи підступно залити.
І почалися ревнощі зі слова
- Чому ти мацаєш мою дівчину, Вова?
- Не мацаю, тобі все це здається .
- Та ті брехло! Тобі так просто не минеться!
І почалася бійка
Ох, як на це знайомо!
Як у фільмах вестернах бешкетників ковбоїв.
У баби Ганни добрий був паркан
Та на штахети він враз весь розібрався, впав.
Ось жинки верещать на своїх чоловіків
Але ні хто тут зупинитися не зміг...
Музики, як побачили таку зневагу,
До свята. Почали грати запальну Ломбаду.
Це був їх дуже хибний крок,
Почали і бити їх. Псувати до дірок
І реквізити , інструменти, сцену
Перетворилося все на арену
Бійки. Ось хтось щелепу зламану вправляє
А хтось в канаві бід болю плаче та страждає...
Дільничий із прибічниками втік,
Бо заспокоїти скажений натовп він не зміг...
А ранком картина як після пожежі,
Бомбардування. Ось хтось без одежі
В багнюці, в уламках непритомний лежить
А хтось похмелився та й мирно хропить...
Ось жинки збирають своїх " вояків"
Що б дома нагнути їм букет матюків.
Ось закінчився наш цей "День Села"
То що відбулося ,це не діва...
Чекати ми будемо ще один рік
Бо кожен із нас до пригод цих вже звик.