Так мрію я дожити до тих часів чудових,
Коли моя країна вся в фарбах кольорових
Розквітне,наче квітка,що ожила весною,
Коли моя країна враз вирветься на волю
І стане це повітря неначе скрізь в Карпатах,
А люди роботящі,веселі і багаті
Не будуть більше думать,чим діток годувати,
А лиш про те,що в світі так хочеться співати,
Бо це життя єдине і іншого не буде,
Так боляче дивитись,коли бідують люди,
Коли думки духовні до них і не приходять,
Коли на Україні лиш злоба хороводить
І робить світ цей сірим,сумним і невеселим,
Бо злість і неповагу в серцях сьогодні селим.
Так мрію я дожити до сонячних світанків,
До неба без війни серед прозорих ранків,
До щирості людей і людського прозріння
Та тільки дочекатись чи вистачить терпіння?
14.11.2017
