Проводжала Мати єдиного сина.
На війну. Щоб він дав відсіч за свою країну.
Речі необхідні старанно збирала,
Та до сина такі ось слова промовляла :
Така вже наша ,мій любий доля -
Захищати рідну землю. Я б пішла з тобою,
Але ти дорослий та мужній мій синку
Бережи себе, тепло одягайся взимку...
А ці кляті вороги злі , нехороші
Наших дітей катують за гроші.
Та хіба в дитинстві вчила їх мати
Своїх сусідів підступно вбивати.
Чуй таке : Що земля твоя ,як мати завжди допоможе.
Який би не був у них настрій ворожий,
Бо в нас є наснага свою родину та й хату,
Від чужої волі завжди захищати.