Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Серафима Пант: Я не той - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ С.І.М.ка відповів на коментар Стас Крівда, 04.11.2017 - 22:50
Після знищення надії - не знаю. Та, якщо і є - то вже, певне, не життя. Дякую, що не забуваєте
С.І.М.ка відповів на коментар Надія Башинська, 27.10.2017 - 23:59
Вірю, та не так у теперішнє, як у майбутнє, а воно, як відомо, бере початок зараз. Замкнене коло Щось має змінитись, тільки, де знайти ту ниточку, щоб потягнути та розплутати коло-клубок? Дякую Вам, Надіє!
Валентина Ланевич, 27.10.2017 - 21:49
...гвалтують...і коли вже наситять свої утроби брехнею та баблом...
С.І.М.ка відповів на коментар Валентина Ланевич, 27.10.2017 - 23:55
Згадала картинку з нету, де сухоребрий народ зі своєї миски годує того, що і так в жодні штани не влазить - від голоду спух бідолаха
А потім склеюєш ті скалочки в надії, що все-таки знайдеться той, хто наповнить його вірою у справедливість. Дякую,
С.І.М.ка відповів на коментар OlgaSydoruk, 27.10.2017 - 19:27
Так, а видимої причини для сплеску ніби й не було.....
геометрія, 27.10.2017 - 14:44
Сподобалося,Іринко! Та ж душі наші вже кричать: "Ну скільки ж треба вже брехать!" А їм не коле й не пече...
С.І.М.ка відповів на коментар Ніна Незламна, 27.10.2017 - 12:06
Світ, справді, губиться, справжній СВІТ! Ким? Чим? Та нами ж
Ulcus, 27.10.2017 - 08:59
навіть не знаю, чого тут більше - відчайдушності, розчарування чи обурення. очевидне, що емоції дууууже гострі
|
|
|