Наше сьогодення…Древня чайко білокрила,
Україно – мамо,-
Чом ти діток народила
З чорними крилами.
Чорні думи, чорні крила,
Помисли теж чорні,-
По життю - чорні вітрила
Та руки проворні.
Хап та хап в свою кишеню,
До казни ж,- три гроші.
Посполитим – дулю в жмені-
І без них хороші…
А сусідська ж наша поросль,-
Ще й на нас оружно!..
Та в Кремля є своя користь-
Шоб не жили дружно
З усім світом,- тільки з ними,-
Злиднями одвіку.
Чорнота - «неістребіма»,
Вороння,- без ліку.
Древня чайко білокрила-
Україно – мамо,-
Чом ти діток народила
З чорними крилами.
Чом під серцем іх носила,
Дітьми не приспала,-
Гнітять тебе чорні крила,
Бо роди проспала!..
