Сірою димкою лунають сумні сурми.
Панів кривавих уже ждуть холодні тюрми.
Тих, що на трон зійшли шляхом обману.
І лицемірно вводять нас в оману.
Був мир і єдність в нашім домі, повсякденно.
Тепер війна і розбрат і режим.
І нас же змушують коритися смиренно
Як в часи "Деус вульт" Єрусалим.
Прийшов наказ - десант до висадки готовий.
Всі на підбір: І очі карі й чорні брови.
В гарячу точку викидає мов сміття
Синів держава - їм немає вороття.
Несамовиті, відчайдушні, божевільні.
Ідуь по лезу клинка долі нероздільно
Сумбурна смерть гуляє поміж ними.
А з нею хмурі посивілі серафими.
Спостерігаючи за дійством цим кривавим.
Лилися сльози вогняні, лилася лава.
З очей скляних, з очей жахаюче безмовних
Тих матерів, сестер і донечок жертовних.
Так то вони є жертви, а не хлопці
Кожен з яких заснув в своїй коробці.
А декому нема й такого щастя
Бо десь нога його лежить.. а десь зап'ястя.
І ми в тилу, як пілігрими, крок за кроком
Засвоюємо урок за уроком.
Але чомусь не вистачає духу
Щоб віддзеркалити Іудам цю розруху.
Простий сюжет, банальна рифма, зрада влади?
Ну і грець з ним. Достатньо з нас - за нами правда.
Ми поневолі є в процесі геноциду.
Та кожен другий вже стійкий до цианіду.
Чому чекаємо? Де клич наш бойовий?
Більше нема кому прийти на допомогу.
Тут вже не просто привид б'є тривогу
Тут невідомо чи лишиться хтось живий.
Скільки ж терплячості у нас - позаздрить кожен.
Але навряд чи пережити таке зможе.
Сюжет близький до долі динозаврів.
Ми перетворені на полонених маврів.
Досить страждати - ми не в пеклі, ми в раю,
Який власноруч забруднили у мазуту.
Як завелися пацюки у нас в строю,
То саме час подарувати їм отруту.
Платить за бізнес свій життями тисяч душ
За відмивання братовбивчих коштів
Колись цим хизувався сам Джордж Буш
А зараз ті.., хто в кулуари вхожі.
Ми не святі, знайдеться вдосталь злості й люті
Аби порвати в лоскути усіх, хто злить.
В нас все ще є можливість на спокуту.
Їх вирок - безнадійно в пеклі гнить.
