зірки зафіксовані поглядом
висять
на стелі під небом
по інших світах
піднесені вітром
відторгнуті містом
людиноподібних
мурах
і дивиться з сумом світило
донизу
єдине вціліле
з очей
як світ поступово розчавлює
криза
мурахоподібних
людей
їх світ покривається попелом
тіла
знесилений спробами змити
їх кров що дістала
до неба
і вбила
всі зорі на ньому
за мить
і майже нікого з живих
не лишилось
із тих хто ніколи не жив
лиш вбивця
і той хто збирає всі сили
щоб вбити того
хто лишивсь
устромлений погляд із списом
угору
у чистих як кров
молитвах
о зорі(!)
нехай помира вже остання
потвора!
з людиноподібних
невдах
мовчить одинока сумна
чорна зірка
та тільки й чекає на те
щоб згаснути
перетворившись на дірку
й не бачити більше
зсередини мертвих
людиноподібних
людей.
*фоновая композиция –
Moloch
«Die letzten Strahlen der Sonne
verblassen in der Kälte
der Apathie»
