Казали людоньки... є щастя
Та тільки сховане воно,
Від злих отих, отих ледащих,
Що крадуть все. Оте лайно,
Що нас усюди пообсіло.
Та править нами, як хто хоче.
Те іноземнее свавілля
Давно нас давить та регоче,
Гуляйте, свито, голодрана,
Та мовчки жуйте глен-траву.
Мов круторогі та барани,
Що владу вибрали оту,
Що знову, знову править роги,
Та тягне все собі у пащу,
А біля дому спить ледащо,
Та не пускає на пороги.
Гуляйте людоньки... вам воля,
Та дарували вибір нам,
Або ярмо, або недоля,
Або уклін отим ярмам.
