Захід – Схід
Бруківку Львова,
і київський асфальт
топтав, я, молодечими ногами,
цимбалів дзвони,
і щиросердий альт,
лиш про любов зі мною розмовляли.
Чорна кава
і київський торт,
і львівське пиво душу звеселяли.
Софії Лавра,
Святого Юра рококо
за нас до Господа благали.
Андріївській узвіз
і опера у Львові –
я, там свою кохану цілував –
де, я, не був, і скрізь,
все сповнене любові,
і, я, все більше Україну цінував.
Схід – Захід,
Захід – Схід,
щедрий південь і гетьманська північ,
один в нас рід,
ділити нас не слід,
єдині ми і перед Богом рівні..
29.06.2013 р.
