Закуталась земля моя у травень
І шаль її в тюльпанах арганзи:
Прощай, єдина, ніжна і кохана,
У літо завтра в гості приходи
Воно так ніжно дивиться на тебе,
Зітхає подихом у спогадах про вас...
Коли весна і літо у природі,-
У тім злитті - зачаття раю час
Скидай ту арганзу, що цноту прикриває,
Прозору, чисту, як гірський янтар...
Дай пригубити смаку того раю,
Де ваш, вінчальний космосом, вівтар
дуже гарно, чудово 
