Самотній листочок у пошуках щастя
Поплив кришталевим струмком,
Ще мить: він із кленом назавжди прощався,
Могутній обнявсь з малюком.
І вже насолода – прозорою гладдю,
Дзеркальний цілунок в щоку,
Піддався він водам, стрімкому всевладдю
І мчить у велику ріку.
Безстрашний листочок свободою марив,
У снах бачив дивні краї,
Його не злякали насуплені хмари,
Дощів несолодкі чаї.
Минув очерети, кущі і коріння,
І щастям маленький світився від мандрів,
Прийняла ріка його чисті стремління
І навіть кораблик листочку позаздрив.
Прочитав і отримав велику насолоду. Ваш вірш ніби якоюсь мірою співзвучний з віршиком моєї внученьки Дашеньки "Листочок з України". Звичайно, що Ваш поки що на недосяжному для неї рівні. Чудовий вірш!
Листочок, листочок, сирітка листочок
Куди занесе течія?
Осінній, холодний джерельний струмочок
Несе у ріку й за моря..........
Сумненький, але такий ЖИТТЄВИЙ віршик у Вас вийшов