Біленький сніг летів і танув,
Посеред чорного гілля,
Неначе він у вічність канув,
Був темний ліс, такі ж поля.
А він все сипав, сипав, сипав,
Ховались в стрісі горобці.
Лиш тихий вітер злегка хлипав,
Мовчали змерзлі криниці.
В очеретах в’юни сховались,
У мул залізли карасі,
Неначе всі снігів боялись,
Зима – це холод, знали всі.
І раптом сніг пішов лапатий,
Хмари покрили небеса.
Все побіліло коло хати,
Зима прийшла - яка краса!!!