Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Вакуленко: Помнишь, как ты пела… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Евгений Познанский, 24.04.2016 - 23:59
:give_rose : Щемяще, пронзительно красиво! Да, удивительные встречи бывают. И порою именнно в больницах в отчаянном положении люди прявляют и талант, и мужество и истинный гений даже.
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да, вы правы. Там обнажаются души и сердца и видно, кто есть кто. Там понимаешь, что светлых и добрых людей больше и безошибочно распознаешь фальш. И потом идёт переоценка ценностей. Жестокий урок, но все равно спасибо за него. И вам тоже огромное спасибо за понимание.
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Наталю. Є люди, які дійсно вражають своєю силою, незламністю і великим серцем. Всім зустрічаються в житті такі люди і мені теж пощастило.
Касьян Благоєв, 24.04.2016 - 13:03
добре, гарно і з добром ви говорите про життя.не дивлячись на те, що воно вам, чи тим, хто поряд був, є, приносило у різні часи і в різних кольорах... (я б виправив "перед" на "пред", є така форма цього слова в рос. мові, і "оТчаянья") Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Кас"яне, виправила. Та чого тільки нам те життя не приносило, і все ми пам"ятаємо, бо неможливо забути. І ніколи не забуваються люди, які приносили нам щось нове і світле у житті, сильні душею люди з великими серцями і добрими очима.
|
|
|