Гіркі й болючі чоловічі сльози…
Вони як полум’я нестримне серце обпекли…
Бо всі ж довкола знають, цього знать не можна:
«Не вміють плакать, і не плачуть в нас чоловіки!»
Уміють… ох, повірте, вміють й можуть!
Коли той біль, що роздирає люто на шматки,
Терпіть не сила і змінити щось не можна -
Тоді від відчаю і плачуть сильні мужики!
У них також тендітне й ніжне серце,
Хоч мужні духом та чутлива в них душа…
Коли струна остання в середині рветься,
Тоді і падає з очей у них гірка сльоза…
Сльоза та сповнена печалю й горем,
Вона від відчаю, від смутку, від біди!
Хай кажуть: «У собі тримати слід, і так не гоже!»
Та як не плакати тоді, коли пече в душі?...
Гіркі й болючі чоловічі сльози…
Це страшно бачити як плаче мужній чоловік…
І тоскно, прикро, та нажаль не може,
Ніхто від болю чоловіче серце захистить…
03.12.2015
