(на тему політичної відповідальності)
«Біда України в тому, що нею керують ті,
кому «вона не потрібна» М.Грушевський
Як водили Україну по пустелі Міфу
«політичні мойсеї», щоб справдити дію
про мале та не обтяжне, професійне військо.
В тім знайдемо, громадяни, ми своє спасіння!
У сучасному, легкому, мирному війську.
Так спорядимо полки, захистим кордони,
ще й Хрещатиком майнем на параді строїв.
А дамо ми воякам більш сучасну зброю?
Військо стане боєздатним, мов леви в пустелі,
непотрібні нам його "хижі" ядерні моделі.
Гей, волали пацифісти, це взірець Всесвіту!
То «чумацькая дорога», шлях до Євросвіту!
Заходилися ж вони ратне надбання ламати
і зухвало нацбезпеку на папір міняти.
Підписали меморандум п’яти гарантів наших,
заживимо ж ми тепер за часів найкращих.
А навколо нас живуть друзі та співбрати.
З ким зібрались, взагалі, ми воювати?
Розміняли можновладці щит держави ядерний
на фальшиві обіцянки та маєток лагідний.
Ні до чого їм були поколінь страждання -
голодомори, табори, війни і знущання.
Так вчинили «політблудні» дбаючи державу,
ошукали спадкоємців по Довічну справу,
забруднивши пацифізмом молоду державу.
«На блудили» тай пішли, з олімпу електорального,
здарувавши нам вінка політично відповідального.
Та життя країн не стерпне до таких помилок,
принесло воно народу горе од війни, могилок.
Покладе Люд той вінок під горбок солдатам,
витре сльози матерям, вдовам, всиротілим …
І пройдеться міцним словом по «мойсеям сірим»!
Так завжди буває там, де народ не дбає -
святе право ратоборця найманцям ввіряє,
московитіх «недоламків» до влади пускає.
Тож згадаймо й ми самі, козаків нащадки,
що з часів Русі держава - то загальна справа!
Тому, перш ніж дозволяти у Державі щось ламати,
мусять «наші мойсеї», на початку, нове збудувати.
Так! Клянемо «політблуднів» за вінок оманний.
Геть ту мару політичну! Подавай нам карну!
Враз сплетемо, громадяни, вінок владі карний.
Він колючий можновладцям, бо відповідальний!
полковник Іван
P.S. «Ще не вмерла Україна, Але може вмерти:
Ви самі її, ледачі, Ведете до смерті!» Б.Грінченко.
ID:
622297
Рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата надходження: 19.11.2015 13:49:11
© дата внесення змiн: 22.12.2015 18:15:04
автор: полковник Іван
Вкажіть причину вашої скарги
|
