Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександра Бабич: Душа поета - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олександр ПЕЧОРА, 21.09.2015 - 13:35
Сподобалось! Дарую своє: Д У Ш А П О Е Т А Душа поета – мов сопілка ніжна. Вона бринить мінорно і мажорно. Емоцій хвилі закипають штормом. Душа – ранима й безневинно грішна. То – музика – мотиви сонця й грому – злітає вільно птахою кохання. Хоч завжди йде на неї полювання, але вона вертається додому. До серця, – доки б’ється, не померкне. І – в небо, як поезія – між люди. Поета на цім світі вже й не буде, – як і душа, поезія безсмертна! Олександра Бабич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже гарно)))Мені імпонує* |
|
|