Душа поета бунтівна й велична,
В ній криється незнана далечінь.
Все відкидає, що просте і звичне.
Блакитна птаха в неї на плечі.
Душа поета - волелюбний сокіл.
Безсило б'ється в клітці золотій.
Їй звично жити серед гір високих,
Вона ж страждає в темряві земній.
Її ніхто не змусить замовчати
І силою коритися брехні.
Знущання й біль не стане пробачати.
Вона - єдине світло у пітьмі.
В ній незалежність, правда й сила духу,
Вогняне слово, що народ веде
Крізь темряву і вражу завірюху
З надією, що він не пропаде.
Душа поета - невмирущий воїн,
Що бій веде і виграє війну,
Що захищає честь свою в двобої
І творить те, чим я живу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608259
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2015
автор: Олександра Бабич