|
Хто знає що таке любов?
Напевне, той хто вже любив...
І хто її таки знайшов,
І хто її таки згубив.
Для когось ніжні почуття,
Зливаються в очах людей.
Для когось душне каяття,
Закрите затвором дверей.
Від неї в серці закрутило,
Закалатало, заболіло...
Думки пливуть кудись туди,
Куди вже їм не слід пливти.
Всі знають, що таке любов,
Але не кожен розуміє,
Що вже той дивний феромон,
Людину завжди в серці гріє.
Чи то любов, чи то кохання,
Повинне мати тільки те,
Все ніжне, чуйне поривання,
Все чисте, добре та не зле.
Я не засуджую любов,
Але погляньте, що лиш в світі,
Внушають в голови собі,
І не дорослі - ще лиш діти!
Одні то, пригають з вікна,
А другі, вени собі ріжуть.
Одна топитись йде - дурна!
А другий вже вісить - не дише...
Така нещасна вже любов,
Іде століттями, віками,
І хто погляне на це все-
Затьмаюється все думками...
І хто погляне крізь це все-
Зуміє зразу схаменуться,
Забити, правда на це все,
І помудрішать, посміхнуться.
Бо в кого серце калатає,
Завжди з жагою до буття,
Напевне, все ж таки пізнає,
Що та любов - і є життя...
Багато я вже надивився,
Та й понаслухався таки,
Любити треба серцем щиро!
Та не губити голови.
В житті не мало випадає,
І бід, і горя, і журби,
Любов те все лиш оминає,
Та з шляху не дає зійти.
У ві'ршах теж її хватає,
В казках, піснях, та суть таки:
Зуміти відрізнить кохання,
Від "влюбчивості" назавжди...
А молоді зараз вважають,
Ідеш - приглянулась душа,
Походиш з нею, погуляєш,
А через час - уже тіка.
Запам'ятай же, що для тебе,
Оця порада є така:
Щоб скільки б ти шукать не мігся,
В житті любов - тільки одна!
ID:
606734
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 14.09.2015 22:06:50
© дата внесення змiн: 15.09.2015 18:46:38
автор: Profesor_Bob
Вкажіть причину вашої скарги
|
