Скараний любов’ю
Весь,аж до останку!..
Бо тебе кохаю
Звечора і зранку!..
Нащо ж було,Боже,
Цю жінку творити?..
Не можу спокійно
Ні спати,ні жити!!.
Бо розумна дуже,
Дуже працьовита!..
Гарна,як богиня,
Нічим не прикрита!..
Струнка,мов тополя,
Чарівна на вроду!
Вабить нездоланно,
Як русалка в воду!!.
Хочу з персів ніжних
Свят-води напитись!
У коханій плоті
Навік утопитись!!!
Утоплюсь,кохана!..
Того й Бог бажає…
Скараний любов’ю-
Вже мене не має!..
