Розгулявся вітер серед поля,
І пронісся вихрем над селом.
Що казать: така у нього доля.
Ми приймаєм часто це за зло.
Одинокий без сім"ї та роду.
Та до кого ж голову схилить?
Вічний мандрівник не знає броду.
Із вогнем все може спопелить..
Іноді кидається в дитинство:
Між дротами чути його плач.
Або просто має за блаженство
Перекоти-поле гнати, ніби м"яч.
Поганявши, сяде на пеньочку.
Задрімає хвильку, чи другу.
Потім знов літає по ярочку,
Вмить забувши, про свою біду.
Нерозлучна подруга самотність,
Умостившись зручно на крилі,
Уявляє тут свою високість,
А проблеми вітру замалі...
Агасфер (лат. Ahasverus), або Вічний жид — легендарний персонаж, за переказами приречений на вічні мандри по землі і вічне презирство з боку людей аж до Другого пришестя Христа. Він був юдеєм-ремісник, повз його будинку вели на Голгофу Ісуса Христа, що ніс Свій Хрест, коли той спробував притулитися до стіни будинку, щоб перевести дух, Агасфер грубо відштовхнув його, сказавши: «Іди, на зворотному шляху відпочинеш!» На що Спаситель відповів: «Ну, так чекай мого повернення».
На відміну від Агасфера, герой цього прекрасного літературного твору ВІТЕР не самотній, не зневаженгий, а вільний і шанований. Крім багатьох своїх корисних робіт, служить, також, джерелом натхнення для гарних поетів. Такою є і автор цього твору.
Сегодня ваш ЛГ герой литературный меня настроил на весёлый лад...
А вдруг заблудится "малыш" перекати- поле?
Кто будет виноват?
А одиночество печалит и тревожит...
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Таисия, за внимание.. У вас всегда присуще чувство юмора.. Это прекрасно Вы мне подарили улыбку... Спасибо...