КАЗКА.
Шапочку Червону в гості І блудила!..І вагалась!..
Вовчик запросив!.. І не туди йшла!..
Яблука солодкі й груші Та,нарешті,дівчинонька
Шапочці носив.. Вовчика знайшла!..
Взяла Шапочка й гостинців І не хижий Вовк,як кажуть,
Хутко напекла!.. І не дуже злий!..
І з дарами в ліс дрімучий І їда була солодка,
До вовка пішла!.. І напій хмільний!..
Каже Шапочці мисливець: Вовк лиш клявся у коханні
“Туди не ходи!!. І “люблю”казав…
Бо там лишень наберешся Отій Шапочці чарівній,
Горя і біди!..” Що Господь послав!!!
Не послухалась дівчина Шапочка ж не покохала
Слів,що той казав!.. Вовка – дідуся!..
Бо ж у лісі бідний Вовчик Так було угодно Богу!!.-
На неї чекав!.. От і казка вся!!!
Класно. 
За Червону Шапочку.
