Зайшов якось в школу зачекати друга з уроків. Сів у фойє. Підійшов знайомий, сидимо говоримо в кого що.
Я по натурі людина відкрита, тому часто дивлюсь в очі, хоча б мигом, особливо якщо це дівчата і неважливо які вони ззовні. От, проходить невисока дівчина з волоссям по талію.
Кажу знайомому:
- Бачив як глянула?
- Ага, бачив. - посміхається іронічно, - Так завжди, коли знаходить в кого поклянчити.
Я тому значення не надав, однак...
Грають у коридорі настільний теніс, до столу підходить дівчина, одразу погляд на мене і не зводить. Так секунд десять майже таращились однин на одного, мила посмішка ''на всі 32''.
- І що на цей раз вигадає?
- Що?? - я не зрозумів.
- А ця так зиркає, коли хоче щось підле зробити.
Як тільки знайомий це сказав бачу довговолосу. Минуло менше двох хвилин, а вона вже йде з іще двома схожими на неї. Прямують й оком не поведуть, вже майже минають нас.
Різка зупинка трьох пар струнких ніг. Поворот. В мою сторону.
- Прівєєт! Як діла?
- Андрююша, хто це з тобою? - заводить якась із них.
- В вас є мєлочь, мальчіки? - прояснила мету знайомства перша.
- Ща пагляжу, - підіграв їм Андрюха.
Вийшло, що дівчата розступились і я можу бачити тенісний стіл, але дививлюсь на гравця жіночої статі з пишними.. нуу, формами! Поки вишукував копійки по кишенях, ця особа декілька раз стрельнула через плече.
Нарив 25, 5, 10 і дві по 50. Коли діставав останні, випадково витаскав п'ятірку. Я - зирк, а в руці нічого нема. Малі бестії вже були в півповороті тоді, як замахується тенісистка дивним зворотнім помахом. Майже влучно, я б не ухиливсь. Ракетка вдарилась об стіну тільки просвистівши біля мене. Адрююша впадає в дикий ржач:
- Ахаха! Це оригінально було!
Тріо ніг не звернули на це все ніякої уваги і поскакали в невідомому напрямку.
Снайперша самозадоволено підійшла, нахилилась, забрала зброю і пішла, більше ні разу не глянула, не обернулась.
- Звідки ти це знав?
- Вони були моїми.. дівчатами, - пацана нарешті попустило.
Краще не дивитись ні на кого, подумалось. Але ж не всі тут такі!
- Цій не дивись в очі взагалі, - застеріг знавець.
Я б і не дивився вже, але ж треба було знати на кого не дивитись! Не далеко від нас, буцім переглядала оголошення, дівчина статури.. сумо!
- Чому? І, ти що, з нею теж?? - насмішливо запитав я. Все, що встиг сказати, востаннє.
Вона, як капканом, вхопила мою руку і завищала з ударами глухого басу:
- Я тобі понрравиллась??! Прравда, нрравлюсь?!
06 лютого 2013.
