За вікном,дощик бринить,
Гуляє в хмарах блискавиця,
Десь вітер тихо гомонить
Й трясе землею громовиця.
Краплі падають із неба,
І стіною ділять світ,
Квітам воду пити треба
Й викидати перший цвіт.
Тягне втомлені долоні
Й наша матінка - земля
Сльози дощ змива солоні
То для спеки мов петля.
Б*є навспалахи гроза,
Й сердито в вікна заглядає,
Кінець її, жива роса,
Що людям молодість вертає!