Стирає осінь спогади весни,
Беззвучно пролітає мимо літа,
Несе у холод нас, в зимові сни,
Туди, де все покрито білим цвітом.
Де сніг бринить, - натягнута струна,
Морозна ніч між зорями зітхає,
Мелодію наспівує вона,
Яка у вічнім небі затихає...
Зима стирає спогади весни,
І вже не пам'ятаємо про літо,
Уже й осінні не приходять сни, -
Лиш припорошені морозним цвітом...
