Створив Тебе я з цвiту дивини,
шовкових трав, фiалок запашних,
янтарних грон гордовини,
свiтанкiв тихих, осяйних,
i нiжних трелей солов’їних;
з туманiв сизих, милих снiв,
казково-зоряних серпанкiв,
i золотаво-срiбних днiв;
із мрiй рожевих, вишиванок,
безмежного мережива дорiг,
сумних i радiсних спiванок;
з веселок вiщих, чебрецiв,
й усiх красот i чарів тих,
що є в краю моїх батькiв –
в краю дитинства золотого.
I вийшла Ти свiтам на диво –
богинь таких ще не було!
Вiки пройшли, вiки пройдуть,
зав’яне все, що відцвіло,
та над безоднею пустелі
весною знову розцвіте
Твого обличчя нiжна врода,
очей бездонних глибина,
i цвiт троянд червоних –
Твої медовiї вуста!
Створено у листопаді - грудні 1984 року, м. Івано-Франківськ
Оубліковано: "Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. 96 с.
С. 9
Т. Василько відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вибачте пані Ніро! І усі хто відвіда цю сторінку, що не відповів на коментарі, бо певний час не навідувався до комп'ютера.
Щиро дякую! Знаступаючими Святами! https://www.youtube.com/watch?v=uxD9PNc3pYU
