Чому на землі так мало добра?
Чому ми добро проганяєм від себе?
Чому на землі так мало добра
А тільки веде зло за собою тебе?
Чому українців ми звемо хохлами,
Народ із Росії ми звем москалі,
Ще інший народ назвали жидами
Ще й хочем, щоб мирно жили на землі
Ми все зрозумієм за що ми робили,
Те, що ніколи не звалось людським
Чому ми для себе тільки прожили
В останню хвилину лишились ні з чим
Чому так далеко до сонця летіли
Чому відвертались від інших людей
Чим блище до сонця, крила чорні горіли
Вони були чорні, чорніші ночей
Коли долетіли крила темні згоріли,
І ви полетіли стрілою у низ
Коли заболіло ви вже не раділи
Ви вже не робили старий свій каприз
Чому ми птахів у небі стріляєм?
Вони не чекали цього від нас,
Коли вже життя своє доживаєм
Ми все зрозумієм в останній свій час.
Ми знали, що скінчиться рано чи пізно
Все, що накоїли в своєму житті,
В великому домі стає дуже тісно,
Бо стіни у домі вже стали не ті
Чому серце в людей стало неначе
У дуба старого рапата кора?
Уста то питають, а очі то плачуть,
Чому на землі так мало добра?