І сколихнули світ події ХХI століття...
По-справжньому кривамим місяць лютий став.
Ці дні ввійдуть в історію - невсітлі,
Вони трагічні ! Ти життя віддав !
Ще зовсім юними вони,
У сиру землю полягли.
Гороями країни стали,
Свою державу захищали.
Життя віддали без вагань,
Щоб жити стало краще нам.
А все тому,що ми не м'ясо і не скот,
І нас не можна відстріляти чи спалити.
Одна держава і один народ,
Ми в єдності повинні вік прожити.
Щоб діти й внуки знали,що вони,
Захищені від бід усіх на світі.
В сиру могилу юні хлопці полягли,
Щоб ми могли під мирним небом жити.
І кожен з нас повинен розуміть,
Що серед нас горої проживають.
Що дітьми України їх зовуть,
Вони навколішки уже повік не стануть.
Бо ми стійкий,зміцнілий вже народ,
Й свої права ми вмієм відстояти.
А винних справедливо покарати.
Такий народ,така у нас держава,
І кращої у світі не знайти.
Оспівана в піснях народна слава,
Що у легендах йде через віки.
