Ти в мить зі мною можеш стати Богом,
забудь лише людський переполох.
З усіх пороків — в тобі ні одного,
ти з неземних — у тебе крила двох.
Ти колір неба можеш обирати,
лиш не сумуй за тим, що не збагнув.
Ти можеш без жалю людей втрачати, -
забудь про кров калини на снігу.
Ти стратиш ненароджену печаль,
забудь, прошу, що ти умів мовчати.
Ти з тих, кого навічно мені жаль,
ти той, кого не можу не кохати.
Ти можеш спопеляти час у дні,
усе, що не зі мною — то вже вчора.
З усіх пороків — всі твої в мені,
і ти для всіх — понаднебесна змова.
О.М.
24.07.2012 РОКУ
Н.К.О.
