Ми постійно чогось чекаємо. Ну поміркуйте самі, в лютому ми чекаємо весну, думаючи що це час для закоханості, пора кохання. Потім ми розчаровуємось в цьому і чекаємо літа. Чому? Та тому, що влітку всі говорять, що буде все добре. Літо, як і належить, ми просто нічого не робимо, не всі, ні, не всі, але більшість, ми сидимо за комп'ютером, рахуючи останні дні до вересня. Обіцяємо собі, що наступне літо будемо найкращим. Згадаймо, ми ж теж саме говорили навесні, і в того року. Восени ж ми чекаємо Новий рік, мандаринки, ялинки, герлянди-це ж так прекрасно. Ми самі не помічаємо того, що ми постійно чогось чекаємо. Ми так ж прочекаємо все життя, нічого не роблячи. Погодьтеся. Це ж так...
Надія, fire_maroder, без вчинків мертва. Хоча буває час для спокою, коли дійсно потрібно зачекати. Л_і_л_і, збадьорись, не все так погано Не чекаючи, дарую квіточку
Л_і_л_і_ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
