Село моє рідне в фіалках розквітле,
Село моє миле святе.
До тебе я лину, як спрагну у смутку –
Я знаю,- чекаєш мене.
Ясніє чоло, серце радість проймає
Тебе як вже бачу здаля,
Моя ти столице, розквітлий розмаю,
Маленька країно моя!
Куди би дороги мене не водили –
Найкраща дорога ота,
Дорога дитинства, дорога щаслива,
Ота, що веде до села.
Далеко від мене село моє рідне,
Та бачу тебе часто в снах –
Ти снишся мені і сумне, і привітне,
Прославлю тебе у піснях.
Я бачила села хороші веселі,
Моє - найкрасніше село,
Затишні сади і привітні оселі –
Дитинство моє тут цвіло.
Щасливо всміхаюсь, коли пригадаю –
Тут юність моя відгула.
І де б не була я, завжди пам’ятаю –
Коріння моє із села.
