Літо. В травах я по груди.
І до п"ят улітку в небі.
Промінь в скроню мене будить,
в воду дня мені потреба.
Літо. Спеки сильні руки
закували в простирадла,
миті, погляди і звуки -
все тече, до зливи спрагле.
Літо. Простір пламеніє.
Час кипить і завмирає.
Я принишк і вітер віє,
подих мій в полях гойдає.
Літо. Міста ріки стали.
Вулиць плин завмер навічно.
Спорожнілі п"ядестали.
Всі кумири сплять публічно.
Літо. Вечір. Вишень запах.
Вишень смак і вишень колір.
Небо гасить сонця спалах.
І думки тепер на волі.
Літо. Пахне тут тобою.
Спека спить у шкірі в тебе.
Море видихне прибоєм.
Я тону в тебе потребах.
Літо. Вир твого волосся.
Все червоне. Все й усюди.
Ніч іде. І стоголосся
всіх машин мене пробудить.
Літо. Стиглі твої губи.
Наче грона виноградні.
Ніч із торби зірки губить...
Сни мої тобі підвладні.