Послали Барана, що був якраз при владі,
Контроль здійснити у місця, де є корупцій слід.
Баран хоч в формі був, як кажуть, при параді -
Рогами бився все ж в незнання лід.
На допомогу вже спішить міністр - Овечка:
--В лікарні їдь і школи теж займи,
Чим кормлять глянь, чи є картопля, гречка,
А для солідності заглянь ще й до тюрми.
Баран поважно (чуть не лопнув з пихи)
Відвідав школи і медикам наніс візит.
Каструлі бачив, ложки, чисті миски -
Нема недоліків: усе в порядку - й квит.
От тільки скарги скрізь, як комарі чи мухи
Обсіли (а Баран лиш червонів)
І для солідності кілька лапшин повісив тим на вуха,
Хто правду, буцім, знав( чи, може, знать хотів)
Тюрма чекає Барана в гості до себе,
Сюди його веде величний вірний Пес.
Ого! Змагання! Спорт просто під небом!
Засуджені (ну й вид) лиш біцепси і прес!
Що за тюрма - такі наїли пики!
Баран як вкопаний від подиву застиг.
Пес підморгнув:"Сидять тут всі "великі":
Суддя тут львівський і якісь "менти"
Почув ще й інтерв"ю (не буде ж Він брехати)
Як переможець каже в мікрофон,
Що до змагань дієту мав: їв лиш одні салати -
А переміг усіх - і чемпіон.
Баран все зрозумів:надув поважно щічки,
Ногою пхнув він Пса, що раптом загарчав.
Хоч був Баран, згадав
Байку, як Щуку просто в річку шувбовснули:
Так "Вищий" суд скарав.
Баран побачив все і повертав в столицю,
Командировки сенс тривог не викликав.
Він що Теля? Ні, Він - Баран великий:
Є в нього власний луг і ліс, і став.
От звітуватись не умів, хоч дещо бачив.
Як вихід тут знайти чи скласти, може, план.
За правду ох влетить, а за брехню тим паче:
Сміятись в очі будуть всі:" Баран і є Баран!"
Іде, як на забій, вже й думати не може,
Як чує радісне:"Ти вже прийшов? Привіт!
До шефа поспішай - підводити негоже,
Ось на, добре тримай, - твій особистий звіт!
Його озвучать там - і фільм навіть побачиш.
Все правильно зробив, бо звірено стократ.
І вище голову, Баране, бо це значить,
Коли при владі ми, то скрізь панує лад!"
Овечок й Баранів ці "бекання" відомі...
А як же терплять інші всі цей "лад"
В державі-домі?
Гарно байка. Думаю, доречно тут буде згадати такий анекдот: "У сусідньому лісі була пожежа, тож вирішили лісові жителі надіслати гуманітарну допомогу - хтось ягід приніс, хтось м"яса - трохи назбирали та й на митницю. А там не пропускають і все! Пішов домовлятися з митниками Лев - безуспішно, ходили Ведмідь, Лисиця - те саме. Зголосився Козел допомогти - і домовився! Його здивовано запитують: "Як вдалося?" - Нема проблем,- відповідає Козел, - для мене там всі свої.
zazemlena відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за візит 
