Так тихо серце б’ється,
А по щоці сльоза біжить.
Моя душа не сміється,
Твоє тіло зніміле лежить.
Тобі хотілось дуже жити,
Ти так боровся за життя.
Ти так хотів добро творити,
Ти так любив наше буття.
Ти мріяв про майбутнє,
Хотів утішить всіх.
Твоє обличчя незабутнє,
Ми не забудемо твій сміх.
Ми нашу школу пам’ятаєм,
І ті уроки, й випускний.
Тебе не раз іще згадаєм,
Адже для нас ти дорогий.
Багато сліз пролито,
Та не вернуть тебе.
Твій гріб уже забито,
І по душі кіт шкребе.
Нам шкода, дуже шкода,
Немає слів щоб описать.
За тобою сумує природа,
А ми небожем спокійно спать…
Твоя матуся гірко плаче,
А брат не знає що робить.
Чому тебе забрали, юначе,
Чому сльоза в усіх бринить?
Спочинь спокійно, дружу любий,
Прости провини нам усі.
Ми так хотіли щоб ти був дужий,
Та ми не в силах помогти…
