Ми забагато мовчали, щоб знов говорити на "ти".
А хмари небесні вдалеч віднесли про тебе думки.
Лиш залишили терпкий, п"янкий аромат,
брудну постіль, банківський чек, каву-автомат.
Ти давно не торкався своєю моєї руки.
А серце все ще холоне, коли люди кажуть, що ми...
Могли б бути разом, виховувати собак
(бо до дітей не нам вдвох), курити табак.
Сумно, коли не весело, коли, на жаль, не ми.
Могли б буть веселі, співать пісні, але ми німі.
Вдосталь читати несвіжу пресу, робити прісні ковтки.
Бо болісно дуже, коли окремо щасливі не ми.
