Проста розмова - не проста душа,
Відкрите серце - не відкриті очі.
Палюче сонце – це ще не тепло,
Тривога темряви не є тривога ночі.
Зірвати штори, що між мною й світом.
Кричати, що болить і що сама.
Сказати, що важливо, в чому суть,
Й топити біль у пляшці з під вина.
Навчилася приховувати, а тепер самотньо.
Заплутана у масках й маскарадах.
Не знаєш ти, не бачиш і не чуєш,
Не помічаєш ти у болісних тріадах.
Шільно закриті двері, очі, вуха.
Щільно душа закрита на замок.
Відкритися її ніхто не змусить,
Вона в полоні чарів і думок.
- - -
