Одне життя,одна любов,одна людина,
Усе змішалось,наче в сні пливуть картини,
У тому сні я проклинала всіх кого любила,
Вони залишили мене,а отже,вбили.
Немає болю вже загоїлись всі шрами,
Мене вбирає ця байдужість до життя.
Я вже навідала усі священні храми,
Молилась Богу, просила прощення.
Одне життя,одна любов,одна людина,
Усе що було в нас,не було нашим,
Я вже давно усе усім простила,
Мені і вам так буде краще.
Мене нема…
і може інколи хтось і згадає,
та тільки про те,що не змогла,
маленька піщинка якогось раю,
туди я б віддала своє життя…
