Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Оксана Пронюк: Звертаюся до всіх, хрещених словом - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Квітни, надіє, у рідному слові!
aleksandr.s1938, 28.04.2011 - 08:59
Сильний вірш.Мобілізує, настроює.Але, згадаймо євонгельське, що жодна волосина не може упасти з голови людини без Волі Божої...А Воля Божа, це завжди відповідь на наші діла...Отже,під Вашими рядками:"Повстаньмо із гріха-доволі нити..." не можна не підписатися... Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ХРИСТОС ВОСКРЕС!!! Дякую щиро за підтримку! Творчого успіху! А.Б.В.Гість, 07.04.2011 - 12:42
СЛІПИЙ МУЗИКАНТ (Об’явл.21:4) Мелодія невпевнено звучала Мов пташеня, що рушило в політ. Приваблювали ніжні звуки Правдивих, щирих почуттів Щось прилучалось до гармонії і змісту, То невловиме, рідне і своє. Як чисте джерело збережене в природі Струмить, хвилює, життєдайно бۥє. Хотілось доторкнутися до нього До чистого, простого без прикрас. І боязко нарушити цей спокій, Щоб звук тремтливий часом не погас. І раптом все на диво зрозуміле, Мелодія надривна і тужна – Музика був сліпий від роду, Він світ інакше відчував. Чи я йому зумію пояснити Про різнобарвний і чудовий світ, Про задум і гармонію в природі, Про вічність подаровану для всіх. Він тішиться життям як вміє, Не ставить зайвих нащо і чому, Чи він захоче вірити в майбутнє, Де не буде ні смерті ні жалю. Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я щиро вражена! Чи він захоче вірити в майбутнє, Де не буде ні смерті ні жалю? Когось припнули ноти - і не грає, Комусь зірвали струни - і мовчить, а хтось, розп"ятий битими шляхами, на велелюдді правдою сльозить. Хтось сліпне очевидь і байдужіє, хтось грішне змішує з святим, а хтось боїться рідне заспівати... Заграй, Сліпий Музико, аби жить! Олесь Лепкий, 27.03.2011 - 07:40
У нас слова молитви – рідна мова!Правда, і цю правду мають розуміть всі Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Олесю! Ми цю правду мусимо вимолити, і пером теж! Творчого гарту!
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я вважаю, що кожен з нас має нести відповідальність за написане слово! Ми повинні виважувати слово, кликати любити, берегти рідне, святе, будити приспану свідомість! і якщо ви оцінити цей твір - значить випідтримуєте. ДЯКУЮ ЩИРО!
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наше слово має бути сильним!Гартуймо пера!!! Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Подуй, ВІТРЕ, на Вкраїну...! На цю зболену руїну, Ти ж бо, брате, Силу маєш, ВІтре-вітре, де блукаєш?! Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую за прочитання, за Ваше розуміння і підтримку!
never, 15.03.2011 - 09:35
дорога в нікуди або до Бога це настільки влучно сказано, бо без нього немає нічого.
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Без Бога немає дороги! Щиро вдячна за розуміння великого в маленькому слові! Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нас ріднить, в нас болить Україна! ДЯКУЮ! Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
За Україну! За її волю! ДЯКУЮ!!!! євген уткін, 05.03.2011 - 07:45
Вже досить нам канючити й прохати,В набат давно вже треба калатати. Хай лине над країною стодзвін, Просніться ж ЛЮДИ!! -Встаньте із колін. Звільніть свідомість від страшного пута Хай вийде з вас ота,бридка, отрута. Якою нас роками напихали, Ми дуже довго вірили й чекали. повністю підтримую. Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Волю чи неволю – Непросту розмову Розпочали люди У продажний час. Рабом бути легше – Спину радше гнути, Ніж розп’ятим бути Як Христос... За Україну! За її волю! Д Я К У Ю ! |
|
|