А_А_А - москаль проклятий!
Гонить всяку єрунду.
Його не хочу матюкати.
Скажу просто:"Йди в шмизду"
Банить всіх кого попало,
Банить просто, за думки.
Матюкати його мало,
Скажу прямо: "Не шмизди!"
У шевченкієвське слово
Він не вірить, хоч убий.
Скажу сміло: "Ти корова!
Змоскалився! Пень тупий!"
А Шевченко наш пророк,
Нашу долю змалював.
А_А_А - ти є порок!
Світ таких не зустрічав.
Ти кажеш брат, що патріот?
Ну кажи собі і далі.
Це не докаже поліглот
І навіть ордена й медалі.
Кажеш брат, що ти поет?
Може й так - не спорю.
Та за наший силует
Не підеш до бою.
Я ж за Неньку Україну
Все стерплю й на все піду!
Станем браття і з руїни
Її піднімем золоту!
Станем браття вбій за правду
І схрестімо пера!
Пригадаймо діда Байду
Та його знамена!
Пригадаймо Сагайдачного
Та Сірка Івана,
І, звичайно, не забудьмо
Хмельницького Богдана!
Кажеш брат, що українець?
Це брехня, і то "большая".
Ти є справжній москальонок
Бо по-руськи закидаєш.
А українською писати?
Давай пиши! Не всім дано?
Ти вмієш лиш пургу ганяти.
А в цілому, мені то все одно.
Чи українець ти, чи ти москаль.
Чи, може, брате, ти не знаєш хто ти є?
Скажу тобі одне - не парь.
Не парь важке, без того вже, життя моє!
Ти каже, що ми стали баранами,
Що вільно вже не будемо іти.
Не заперечуй і погодься з нами,
Що єдиний тут баран - це ти.
А в принципі, ми всі овечки
На Божій ниві пасемось віки.
І здійнюєм великі суперечки
Які мирно не вирішуєм завжди.
Ти брате кажеш, що такі як я
Ізжерли нашу неньку Україну.
Вона у нас одна свята.
За неї рад я битись до загину.
І скажеш знов, що це лише слова.
І скажеш знов, що в ділі я ніякий.
У вірші цьому виллєлась душа,
А інше все, повір, мені до сраки.
