Вони забрали у нас зиму
Тепер ненавиджу сніги,
В окопах засинають діти,
Ви ж будьте прокляті кати!
Хотіла б мати та не може
Загріти серцем дитинча
То байдуже, що вже за сорок,
Для неї все одно маля
Хотіла б серцем обійняти
І притулити до грудей
Свою дитину та не може,
та не судилось, не тепер...
Свіча горіла на покутті
осяювала образи.
Схилила голову, молилась,
просила Бога вберегти.
