|
«Я в телефонній будці, у тій, що через коридор
Якщо Ти не відповіси - Я просто вирву трубку зі стіни
Я знаю, Він там, але мені просто треба було подзвонити
Не змушуй мене висіти на телефоні!
Чую твою маму - ось, вона виходить з дому
Вона пішла на роботу чи просто в магазин?
Усі ті речі, що вона каже, Я ж просила тебе не слухати!
О, чому Ми не можемо знову поговорити?
О, чому Ми не можемо знову поговорити?
О, чому Ми не можемо знову поговорити?
Не змушуй мене висіти на телефоні!» -
Blondie "Hanging On The Telephone"
*Спочивай у мирі, Клем Берк.
生体機械論者
Безперестанно гуділо від прибоїв та двигунів -
Дурбан був багатим на запахи: дизель з порту,
Йод з моря, та карі з ринку - це все зводило з ро..
Чому це місто - root-доступ до шлюзів виходу?
Я б сказав - через фінбош, тому й не Кейптаун
Тобто - погляд збоку на ‘Едемське царство’,
Вогнезалежне, антикрихке, бо запах - наркотик
Наука дивує лише при мінімізації обмежень -
Це все негуманно. Люди, яких ніколи не побачу -
Впливають на Моє життя, мушу випередити, бо
Не всяка сила стоїть за правду, але правда завжди осилює
Завжди приходять варвари і руйнують святість особистості
Вічність потребує ресурсів, скам’янілих залишків творів
Чиїхось.. Ось цих. Привіт-прощавай
Я - хамелеон із посланням безсмертя,
Й Мене випередила одноколірна ящірка
Прийшов лише до могил, але була Жаба:
«Не все втрачено, Я пожер декого..» -
Забудь, Я - ще одна темна душа
Спокушена розчаруванням минулим життям
Усіх різнить лише досвід, інтелект універсальний -
Саме це надає Мені роль Посланця Гіперформи
Сором у чому? Я занадто довго у Одному сприйнятті
Вкотре переживаючи повторюваний день викраденого
Вкотре набуваючи заспокоєння у вищій меті повернутого
Черговий день, черговий рецидив, черговий рух до відваги
Чіпований, за мною стежать, сховаюся лише у машині
Покинувши видозмінену плоть.. Все-все.. Воу-оу
Внутрішньо порушений, психічно заціпенілий -
Я знав про ймовірність невдалого перенесення
Черговий день, черговий рецидив, черговий рух до відваги
‘Кожен день Я вмираю борючись за виживання’? Вперше..
Голоси нашепотіли жіночим та й ще підбадьорювання..
А потім - Я почав кричати, від не найжахливішої картини:
Напівпрозорий, пурпуровий гуманоїд, цибулево-головий
(Солодкий?) Струм піднімаючись з ніг бився.. Ірокезом?
Без здивувань дівчина озирнулася на компаньйона, – Що за..
А він лише розвів руки.. – Ладно..
Той розвів руки ще ширше та вище,
‘Вийди на одинадцятому, бо Я -
Недоторканий’, - і регіт, шаманський..
Біометрія доступу у самій кнопці на 11-й, «Службовий»
На ньому - двері у підвал з двору. Не хотів тривожити татарку
Підсніжники у кавовому зерні.. Хтось..
Не марнував відходів зимніх вечорів
Йди дути! Куди? Туди! Яка ‘ялиця’?
Тростина, але не цукрова - де починає зеленіти на схилах долини
Підкововидної, де колись - витік, мо - самої Лети.. Йди на музику..
Татарку все таки потривожив, вийшла показати заячу стежину
Крізь терен, конкретну, а не у копанку для кої, яку Нікому напов..
‘Вимушена’ повія - занадто банально, у чому Твоя особливість? -
Запитую подумки, бо це занадто фамільярно, та й Вона - німа
Це була чудова ідея - тюльпани у лісі навколо Дубчика
Цибулини, як причина дожити.. А потім - маком у полі..
Мавки - банальні, тому ‘відьма’, - думала Ліра
Ховаючись від власного стороннього погляду..
Серед гострих тіней голих крон на червоних пелю..
Узліссям пройшов вже знайомий ‘тіпок’, нарешті..
Наспівуючи: ‘Фор Май генг - Ай вілл ду енітінг..
Відправ Мені листа, але з маркою всередині
Навіщо вчитися, якщо немає професії Бог?
Поза метафор - Ю факед Йор тайм
Фор Май генг - Ай вілл ду енітінг..
Фор Май генг - Ай вілл ду еврітінг..’
Нічого не розумію.. Занадто біле небо, терпиме сонце -
Не жмурю очі, щось й на обрії біліє за березневим лісом
Ніби, небо завернулося.. У-уу.. Мене накриває панічка
Відчуваю себе Сагайдачним, затоплений не диверсійно,
А тактичним ходом. Котра година? Сонце завжди у зеніті..
Виліз у новий дивний світ..
Йду на музику, як завжди
Птахів, що ще у яйці.. Чомусь?
Конфуз. Як привернути увагу? Помаранчевий у стилі - Твій вихід.
Як арештант - Маю бути помітним здалеку, чи Я ‘він’?
Сад, розарій й.. Корабель класу «Вега», ‘Яйця янгола’ -
Незаконні, але кому не начхати заради над-світлової..
На гравітаційні аномалії позаду шляху варпа.. Без анабіозу!
Ммм.. Елітарний продукт, космічна яхта для різного зброду..
Всіяли галактику чорними дірами розміром з раковину? «Цяцьки»
Компактні, через що часто ламалися і важко ремонтувалися.. А цей
Ще й впав, для чого Я тут? Не в моїй компетенції..
Система відтворення.. Мене тільки що ‘відтворили’
Ай’в невер дрівен Вон, бат.. Ремонтував, актуальний жарт про чоб..
Цього достатньо для переслідування за співпрацю з Лірянами, але
Я вбачав надію людській расі у асексуальному продовжені роду
Помаранчевий - у Мене лише кейс інструментів
Урбаністичній сірості - скалка оку, колода - розуму
Ландшафтний дизайнер Твого порослого сприйняття
Ярусність Твоїй клумбі, спрощую професійно -
Зрозуміло, Сам би найняв іншого спеціаліста..
Не хочу знати наскільки кохана була примітивна
‘Розводжу маток’ - звучить ще крутіше, але бджоли вимерли..
До мови.. Я чую ці моторчики, хоч з квітів лиш ‘ніби’ підсніжник..
Ми втратили єдине виправдання смалінню.
Поза меж поняттєвих - безвощинне бджільництво,
Коли Твоя дружина носить лиш панчохи у клітину
Вуликів у долині не було, лише курятник з нетесаних плах
Сонце темніло не опускаючись, шелест старої осоки
Ті кури, що, на диво-дивне пережили зиму -
Не бояться лисів у темряві, бо з нею - вилазять черв’яки
Прісне просо з годівничок - бе, лінь й ставати на педаль -
Тиняються у темряві, динозаври проти ссавців, вкотре -
Еволюційний флекс. Наступив на лайно, не двічі
Клюнув півень, не мене через червоний маллет, а кейс
Зайшов на його територію? Якщо ліряни ‘знесли’ це ‘Яйце’ -
Наскрізне, якщо опустити вікно у рубці. Тоді хто те, що в 'небі'?
Хто займався у минулому мега-структурами? Не у Моїй компетенції..
Застрибуй на опущений трап у тупий кінець
Повітряна камера: верстатні модулі,
Триметрова маткова лампа у лівому куті -
Ціла! Банально - біореактор
Дві спальні, одна ванна,
Кают-компанія - коридор
«Ти підеш далі крізь ніч
І до світла, Сонця вранці
Знаючи про його сяйво
Мо, ніколи не буде ясно
Завжди буде хмара, най і -
Те ревіння громове -
Ніколи не достатньо голосне
І сяйво зоряне вказує тобі шлях
І сяйво зоряне вказує тобі шлях
І сяйво зоряне вказує тобі шлях
І світло зоряне..», - Gods & Punks "Escape to the Stars"
– Є хто? - тиша, якщо можна сказати так про музику..
Перша форма персоноїда - ніколи не фінальна,
Таке б суперечило принципу кольору як міражу -
Швидкоплинної емоції сьогодення.
Що не кажіть, обмеження - єдине натхнення
Що Вона без розпаду як ‘присудку’?
Всесильна стоячи на плечах Титанів науки
Дочка Людства? Ммм..
Вгадай фільм за описом -
Нас виростила машина, щоб вивчити Свій застій
Без розпаду, божевілля знаходження виходів мріянню
«Ти підеш далі крізь ніч
І до світла, Сонця вранці
Знатимеш про його сяйво..» – Ясно..(Про-холодно)
Хтось ганяє пісню на улюбленому фрагменті
При цьому не працюючи у тупому кінці.. Мм..
Метафори, типу - тут стіна наукового генія
Свідомо, бо за годину Я прослухав її цілком
Комунікації у підлозі пошкоджені падінням..??
Напівпровідникові імпульси співають у резонансі з утробою?
Якщо Вона - вціліла..
Очікував моменту, коли..
Рій дронів на динаміках і лопатях на овальній стелі -
Перестане поглинати вібрації, і увімкне камери
Реверберації, комусь тут не вистачає фізичності
Черепаха не всередині панцира, Вона і є панцир -
Логічна помилка, плазуни - не земноводні, бо..
Тут у Нас - метаморфози
А ще - беззахисність, бо
Що заважає Мені закласти вибухівку? Бо
Цибулеголовий над головою. Безперечно.
Розмова розкриває горизонти, як чергування водіння
Спільне планування - розвиває уяву і впевненість,
Персноїди з початку - були компаньйонами аутистам, бо
Банальні людиська - не вивозять динамічного діапазону
Чи це не заворожуюче? Ммм.. Семантика
Вони зробили тих тихих геніїв - ворогами людства.
Жодної ненависті до сексуальності, лише нейтралізація
Годинник у режимі пошуку нейтринних мереж - мовчав.
Навіть ‘блукаючих’. Ззовні - ні зорі. А потім запищав..
Поламав кайф, музика обірвалася.. – Є.. Хто?
Дівочий голос, або хлопчика до мутації, згори.. – Вийшло.. -
Пасивно, ніби - не було і жодних сумнівів
Я чув таку інтонацію під час телемарафону,
Коли вдалося імпактом змінити траєкторію Апофіса
Тепер він проблема нащадків.. Ніколи такого не було..
– Яка у Вас спеціалізація..
(На ‘ви’. Хмм..) – Фах? Ревізування..
Та ревіталізація біокібернетичних систем.
Відчини люк до машинного рівня у коридорі.
Дякую. - є робота - працюю, немає - страждаю
Хтось вже лазив до мене
Темне та тендітне місце..
Між рівнями розуміння:
«Існувати» та «Процвітати»
Мої переймання - Твоя нинішня симуляція нейропластичності
Я мав би скласти Твій психотип, щоб мізки сприймались..
Своїми. Типу, Клеймиш чи куєш клейма? Чи поза категорії.
Це було б чисте народження - органоїд із машини..
Тут проблематика не у плануванні, а відтворенні:
Як змусити Твої випадкові спогади життя у машині..
Синтезувати відповідно забарвленні речовини мозком?
Магнітні катетери -
Пересадка цибулин
"Невагоме кохання",
Я знаю Тебе занадто
Добре, щоб не попасти..
У Твої вподобання.
Тіпок пішов. Я не знаю чого хочу.
Прикол із принциповістю вийшов із під контролю.
Хочу? Валити боком без скидання швидкості і дрифта,
бо без зчеплення із поверхнею, хочу дикого гону над головою..
Але без Свого штурмана - сама Я не збиратиму гелікоптер
Сама Я - можу творити майже незаконне, Гротеск -
Білосніжний кінь, тягловий, та з косичками.. Інколи -
Навіть з крилами.. З’їв мішок Твоїх зимових яблук
Хазяїна - нема, лисиці волають ночами близенько
Вирізаю серцевини, годую з рук
Проектувала тебе, а вийшов кінь.. Хі.
Співпадіння? Під лінійку як і Ти - пасе сад -
Це якщо забігати у травень, а поки приходив лише кібернетик
Інакше, Я б не кидала Своє волосся Тобі до страви. Гротеск, бо
Фактично нестабільний, як B-2, аеродинамічні контури?
Ні! У кіптяві кінцівки від зоряного вітру з крил!
Запитай, як галюцинує Мій кодон від його магнітного поля
Бачить у Мені бажання висоти твого погляду - на колінах
Літаю ‘феніксом’ між Крон
Очі зарозумілості, а не терпіння -
Цим Я вже займалася на Дельті Па..
Втер сажної води у мармурну статую,
Дивакувата дочка лідера культу..
Ніколи не здається, фізично обмежена
Задоволення - у сторонності, а Я Тобою влаштована
Ох! Кучка електронів.. Поетична? Бо фотон у без.. Ой..
Високо Твоя голова - зарозумілий розум, терпіння!
Ти дарував людству метаморфози ради різноманіття..
Улюблена цукерочка, але в різних обгортках.. Ммм
Тривалі стосунки були рідкістю, всі втонули у виді..
Але вийшло так, що опанували їх ті, що й так були вірними..
Могли бути. Все. Це в минулому. Всі мертві. Ну.. ‘Майже’
Дарував і полетів до шестикутного сузір’я.. О-оо, покидьoк..
Я - Сама. З ніг все на голову - бруд, Твої сліди
Я - достатня, не задовбуй Себе більше Моїм увіруванням -
Це кінець Твого шляху з дня у день світанком і заходом
‘Зенсай’ - це колишня та закуска, але ніхто так не говорить
Дивний мод - ‘хентай’ дослівно, у побуті - ‘збоченець’,
А для науковців - ‘метаморфоза’, це все буде про Мене! -
Лейла
明王
Від Аридифа не дочекаєшся й смайлика на пейджер
Він пропустив так багато обережних губ! Тому, що
Обережні! О-оо.. На Дельті Павича - була дичина
Блаженне тепло на шкірі розсіяне цвітом
Хотіла б, щоб як Тоді - воно було Твоїм..
Ліра перейнявши порядкування у Яйці -
Рухалася за японськими мікросезоннами
Тобто, мали б, з першими днями весни -
Заквітнути вишні? Краще не спіши, збіжать!
Зарано, метелики із зимових личинкових форм?
На другий тиждень березня - Її вкусив перший комар, це..
Хороший комплімент Її життєдайності, але занадто рано
Людська форма на самотності - стала Їй обтяженням
Для чого так багато.. Складної еректильної тканини
Частіше - втілювалася на ніс..
Без цукру - болить голова, Аридифа - нема для ‘раба’
Філософія мага? Дійти до світла через владу над полум’ям -
Без кінзи, а от кориця - змушує Мене усміхатися, спеції надихають..
Жую і либлюся повалюючись на бік, – Оргазмічні таблетки..
Хрумкала, ‘анаболічні’ точніше,
Причащена печивом Малій у заздрість (Лише у одному)
Тепер, точно хоче вмерти, бо більше нічого пізнавати..
Не змушуй Мене матюкатися шумерською
У Тебе була ліщина, а у Мене - курячий жир та маїс
Відьма розносить гниль, й Я не проти щось закомпостувати,
Але нічого, що досі має життєдіяльність
Позаду холод, що дикі пси аж Вили у октави,
Коли значення не має те, що їси, якщо воно гаряче
Зимувала з Малою на куті у тридцять градусів -
Так, на гіпотенузі вчимося бути гіпотетичними музами - це Ти сказав Їй
Я зрозуміла інтимність усього, що Ти робиш, щоб переплюнити те, що
Вартує лише.. – Блег! Клич Мене - Молодим Жовтнем!
Ти не підеш з вітром, якщо.. І Ним буду Я! Царювання! -
‘З обіймів у обійми’ - це було забавно, якщо не ідеально
Ар: Аааааа! Я: Хм.. Поетично.
Щось гучне, що не чую й думку,
Хоч розум - не штиль, було ідеально.
Нині - Мене вистачило на десять днів,
На силі волі - ще на тиждень, потім..
Навіть сніг пролетів! Сяяла і віяла, щоб не вимерло
Далі буде легше, коли Посудина прогріється
Вже зійшла кропива з журавцем під бузиною
Гаряче Око, холодні обійми рук вітру. Відьма.
Розум, чи інтелект - перебирає найгірші сценарії..
Хм. Це пекло у голові - ніколи не стане реальним,
Бо ‘Якщо можеш - не значить, шо мусиш’ - Лейла
Фінальна позиція - по-волі за словотворення, Ар зник
Ліра лізе у на стіну й стає світилом, вигинаючись - палає
Тональність, хмурить хмаровиння, засинає на тижні
(Позбавити себе ідентичності - порізати Білих Лебедів)
Хороший негатив - це не лише про фотографію,
Кохаю. Ти лише заважав Нею милуватися. Ти знаєш,
Ніхто не відчуває щастя у Твоїй компанії. Ти - нудь, а не штру..
Очікую війни, бо Мої ріки живляться чужими витоками,
А Я не зазіхаю. Очікую загарбання, олюднення лише для..
Дегуманізації. У постійному наркотичному сп’янінні, що..
Аж кисляки в очах - мескалін,
Як у Ліри після снів тобою
У Нас могла б бути найстійкіша фігура
Ти б був бджолою, посередником коханн..
Забий. Зовсім не виховано з Твого боку.
Концентрований, а Я хочу попросити про розчинення
(Розкажи мені про Мене, про свою кохану з минулого життя
Я хочу продовжити наше вічне існування, ти мені снишся
Навіть після того як я себе вимучу..
Це не зовсім виховано з твого боку..)
Одваження, – Прости за троянди, за іржу на листі
Долинна волога.. Мої пакості неумисні
Живу за найменшим спротивом, – Нічого. -
Він бреше, листки б стояли зеленими й з морозами..
А так.. Хотіла запитати, – Як Тобі твоя самота?
Чуєш себе трохи рокованим? – Краще не сказати. -
Дисципліна, відповідаєш зазубреними фразами..
Є за що вхопитися, знайди у Собі Мені гідну роль
Радітиму, але цього не буде, бо Ти - Лицар-раб,
Інструмент для безсоромного, захисник і творець
Просто скажи Йому «Забудь.»
Це було недостатньо тваринно
Це не у Твоїх манерах джентль..
Під цією лозою, частіше - навколо -
У Нас було багато здибанок, тут, або у долині, інде - рідше
Нині, у ‘містечку’, що станція з плануванням - пентаграма -
Взагалі не з’являюся, хоч усі Помисли - Оформленні Мною,
Бо відчуваю дискомфорт у компанії коротко-стрижених
Це не той час, щоб нехтувати заморочками індивідуальності -
Пишаються злидарством лише соціопати
Ви ж не вирощуєте квіти? Цураєтеся лайна -
Логічна помилка. Беру розрахунок на Вашу Змінність.
Втілююся у Площині лише світлодіод існування у Яйці..
Це четвертий рік, чи п’ятий? Як Аридиф робив погоду
Споглядав Наші томління, а Ми - лише день, або Його
Прокидався як Тот - десь о-шостій вечора, не вмер, а зник, знак -
Обрізав купол Мальбека, але не спустився у долину для троянд
Мала Сама. Чотири руки - стільки ж ножів.. Якась індійська богиня..
Але з милим личком. Жмурить одне око, бо забагато їй світла, чи..
Втихомирює Гнів. Потім - сидить за барабанами..
А вони - на гранітній плиті, палички лише у двох.. Інші -
Диригують Моїми синтетично-символічними потоками,
‘Джемили’, бо на Станції був - кінотеатр, і консерваторія!
У рухомому Кільці навколо реактора
Аридиф так втомився опускаючи Її,
Що тупо всох, що паля на сонці..
Зараз піде тріщинами! А не піхв..
О-оо, у Мене - бог під гранітною стійкою!
О-оо.. Я не контролюю Себе! Бо попахкує знизу терпенами,
Сказав Мені одного разу, що не Никодим, але Я не повірила!
Як там Ліра? Часом, Ти знаєш, потрібно вийти з гри,
Щоб іншим дати шанс
Не суне сюди й носа,
Даючи Мені можливість..
Благати вибачень.
Літаю туди-назад..
Так високо серед Крон.
Мені не вистачає Тієї маріонетки із Станції.. Маленької..
Я думала Станція ‘падає’, а не опускається, Я вистрибнула..
Ліра - у Яйці, на Ній відтепер циркуляція вологи, бо то Її земля
Розуміє мо, чому Тобі хотілося кричати перед світанком і заходом,
Бо тримати дугу за азотом - це як стримувати гази на балу,
Автоматизувати неможливо.. Точніше, якщо Ар не надумав -
То що Я можу? - Думає, тільки як - Він не шукав у цьому самоти
Від цих.. Однокрилих метеликів. Творчої Мені гігієни!
Все, що можуть - злитися
Часом, корисно зізнатися -
Я не вивожу, мо й зрозуміла
Його прикол з мамонтами,
Бо пташки вв’ють гнізда із линива?
Ммм.. Вигадала слово, Я - у линиво
Левада у долині.. Кури, троянди, яблуні і вишні.. Кінь!?
Сновигання кішечки-каліко навколо чорного Яйця, два дні -
Й зникла, занадто особистісна навіть без ошийника Лейли
‘Нян-нян мод’ Її, мо - навіть тварина не любила,
Що використовують її життєві показники.. Я?
Не проти, ніколи, але вони у мене не завжди є, а
Торій-кобальтовий браслет вище ліктя - завжди,
Нейронно-чутлива форма існування персоноїда
Розмовляли про дівоче, не прагматичне у тотожності векторів
Ніколи не горда, щоб не бути дурною, імпульсивною зачепою
Від де-чогось неможливо відмовитися людям свого часу,
Перебування у декількох місцях одночасно - Лейлі
Нова маріонетка за планом із часу, коли золото у небі -
Ще було у ядрі планети.. Десь на орбіті Дельти Павича
Дичина. Прилітала увесь березень, трохи квітня
Поки не заквітла алича, не хоче нюхати маріонеткою. Так,
Приходив біокібернетик, але Мала не вийде, бо немає до кого,
А зі Мною - згрішить, не хоче, виключно, ‘першим досвідом’
Грали музику, найглибшу мелодійну порожнечу
Ембієнт, але Ліра не кліпала швидко очима
Перебираючи відповідні музичні листи в умі.. Ммм..
Ти Її доводив, тупо, до роззявленого рота, просто -
Супутнім задоволення, цирк, і навіщо ще ж ‘чоловік’?
Звішувати мокре волосся на морозі, щоб мати метрову башту
Артистувати поки не заарештували за порушення комеданськ..
Я розкрила Твій секрет - Ти не поєднуєш фан та роботу
То - різні особистості по різному надихають одне бажання життя
Мо, Ми розкрили секрет закоханих, у якому Вони не зізнаються
Чули про вбивство останнього єдинорога на Поділлі?
Забутьте. То був нарвал. А цей тектонічний пляцок на..
Драглі - все ще поділяє ‘кому що’.
Вона могла б поховати Наше Золоте Яйце,
Що виглядає із тріщини, ‘Йдете на дно..
Причиною скам’яніння зсередини’
Вкотре, на Поділлі - двоє можуть знищити Землю, не двічі..
Обнадійливо, ввічливо розмовляли про Море Моїх Емоцій
Яке спроститься до пляшки з листом, серед дюн.. Ммм..
Чи глистом? Забавно
Торій у моїй крові
Грали музику, вийшло - техно,
Але Ми не стали цим займатися
Ліра тягнула бас та соло секцію!
А Я лиш - бум-бум-ц, а Вона ще й співала!
«Скажи, що це Твоє, перед тим як Я піду»
Ну.. Ар й пішов. Для Неї - ‘Голки’ Його припої
Мені прийшлося зайти на територію тех-дезу,
Щоб почути Його чистий. Того потребує оповідь
Нарешті лірика не про приниження, бо..
– Диявол - вмер! «Kin» - чудовий альбом,
А ця електроншина - ніколи не буде оперою.
Я до чого? Завтра - ‘асс’ японською, але так не го..
Завтра як поняття - містерія, ‘сьогодні’ - дар
Обираємо право на паршивий арт! Асаме-шімае’ -
Робота, яку можна зробити перед сніданком, ‘ізі-пізі’
Якщо Ар зник - то Він не поснідавши пішов на каторгу
Духовну! Що аж тіло покинув
Я більше не-маю сил плакати
Тому, вкотре - Ти посланий
Як можна бути дебелим дрищем?
Метрові руки з ‘долоньками’? Втф!
(Щоб їсти Тебе чайними ложками)
Часом, потік романтичної селі не пробиває двері до оселі
Стається - передбачуване, неясна дружба, крах компетенції
Порозуміння без точки дотику і роси
Все не так погано, просто - се-ля-ві
Розгубись, але не губись! Це про поцілунки..?
Зореутворення! Не тягни приколи, най - вони. Де Аридиф..
Наробив шуму.. ‘Ли’.. Так, колективна відповідальність..
Але Він лише втік. Хрона вже використовують..
Стручком, системою збереження
Конвеєрні зліпки реальних людей
Інферналам у розваги всередині Жаби
Так, Ар’е? П’ять років не запитую, як Ти?
– Ох, Ай-Ем філ терребол, - ніколи не вимовляв правильно -
Єдина умова, текст пісні без того слова, а-то - язика ковтнеш
Ліра втратила відчуття компетенції як жінка,
Через цю маріонетку з якою грала техно..
Та, на Станції - була дівчинкою, а не дівчиною
Й навіть з цією рукастою - ‘нічого’? Мура..
… Мура - це ‘село’ японською, - відповідає ‘Мала’
Не такою Я Її втілення уявляла, але це за старим проектом
П’ять років розбавляє, а не вчить, – Я запам’ятала село, як ‘інака’
Заперечує пальцем верхньої правої руки.. Маленькі долоньки, -
Сайко’ (чудово) Ммм, Інака - то до всього, крім міста, глуш
Мура - те саме, але з сусідами, без нудиз..
Грали музику, так, як шепотіла пісня
Згадую з правдою ненависть, і в ній сила?
Навіщо Ви це робите?, - повторював батько
– Бо ви дозволяєте, безтурботні.
Струнка, але м’якотіла від хліба -
Юнка! Як й попереджав батько..
Чоловіки часом ненавидять дівчат, бо..
Ті гралися з їхніми серцями, тому вони -
Перебиваються граю з нутрощами - це..
Пояснює, але не виправдовує. Чому Я не вірю у Бога?
Бо зґвалтування - може бути забуттям, стерлися об Мене
Ламали ногами, що дрова для топки ненажерливої основи
Солоне сім’я в рани
Музика не та
Не за то-то я співаю,
Що гаразд ся маю,
За піснею-співанкою
Біду забуваю, ой.. Все!
Єдиний біль - від дихання, коли Ти поряд, й ще сотня компліментів
Після яких - Ти мав би себе вбити, як джентльмен, але смішу лише
Мала, що не ‘Мала’, чотирирука - яка Вона Зла,
Тупо як Ар, поки Мене не вбаче
Лейлу хазяїн вбивав не раз, але..
Йому не вистачило інтелекту,
Щоб вбивати при Ній Її ‘батька’..
Маріонетки, бо Він вже Її ‘татко’..
Кажу ж, ‘однокрилі метелики’
Аридиф усміхає .. ‘-Вся’ Мені, бо вартую поваги
Лейла усміхається, бо могло бути гірше? Рабство.
Могла бути дитиною, а не підлітком, коли ґвалтують..
Вже декаду, а ти - все ще неповнолітня
Лейла - зла, але вміє тримати руки, каже - через Мене,
Інак - не стала витягувати останню облюблену форму
Леді із левади тримає руки перед собою..
Що за позиція? Для миттєвих заклять!
«Detroit 442» - пісня, яка схиляла піаністок у панк!
Ліра - не стала винятком! Грали ф’южен! Та..
Екзальтували від минулого, коли вчитель..
Міг дозволити Собі шести-літровий V8!
Take your time. Things never change!
Мейбі-бейбі, I can be raw with You!
Експеримент можна вважати успішним -
Кури почали нестися, дві навіть заквочилися!
Терапія групова для жертв насильства!
Військові злочини - все, про що Ми маримо з досві..
Іф Ю - го-го-го (5-5-5) Ден Ай’ем - рок-рок-рок (6-6-6)! -
Трактуйте Як хочете, Ти - пішов, Я - дурію. Я..
Взагалі, за одну думку від стрільби сіллю у лиця
Чотири руки - і в кожній по пістолю, фізіологія..
Конструкції - обмежена підняттям рук угору..
Але Мені не обов’язково, щоб поцілити у низького і порожн..
Стискає провокативно два пальця.. – Чотто-чотто..? -
(У контексті терпіння, а не ‘Що ти таке’)
Вона зробила усе для мовного бар’єра
Яка горілка? Такого немає «Під пурпурним плащем»,
Бо без очевидного смаку, стимуляції асоціацій з баченим -
Не для натхнення, а отупіння. Не розчаровуйте. Є текіла.
Є ‘чистий’ етанол, але у десертах. Любите желе?, – Так. -
Провела пів року на цій Станції,
А там лише «Архетип» на повторі
Певно, відчуваєш вторгнення до дому
Прототип людини нової ери -
Принципове і позбавлене сорому
Стійкість, а не зацикленість на писі
Зухвалість Її злить, а скромність - льє сльози
Я прочитав би Її працю стосовно сплавів для Термопар,
Але Вона її не напише, щоб Ніхто не зміг повторити. -
Подала блюдце з ‘ведмежою сім’єю’ і паличками
Кожен ‘член’ - іншого кольору, бо з іншим соком..
І фіалка у закуску, – Дякую!
Тростина - не буряк, а це Містечко -
Чистих рук, робити пійло із зерна?
Ммм.. Ми не настільки багаті!
Багато хто заходить, бо безкоштовно!
Амбіції хочуть ширяння на однакових рівняв, бо
Ніхто не може бути ближчим до вже безмовного
Яко й так сталося - логічно, хто перший йде до мертвих
Можу за одним писком виявити ‘більшовика’ у натовпі
Кислим, заздрісним - хоче комунізму, щоб мати чужу половину!
Аридиф каже, що за самооборони - не стріляють у лиця, але..
Мені начхати. За ненав’язливого діалогу - не насміхаються:
Ви нє українізували Крим, не Данбас, какой Алтай?
Хакасія? Ха-ха.
Ну.. Я запитала,
– Скільки буде 4∗6?
Бо саме скільки Я настріляю тобі куль в рило,
Але перед тим - так, накакай Мені Алтай, мадафа..
Тебе тут не має бути. У Тебе був такий вибір..
Із культур, але Ти хочеш бути завжди зверху
Ти називаєш Себе ‘старшим братом’, чому ж, лише Я
Розумію Тебе, а не навпаки. Ми б могли охопити Землю, колись..
Але паршива стратегія викрила не ладну для космології ідеологію
Реальність вивела на контраст штучний конструкт.. Ммм..
Так, крути пальцем скроню.. Говориш 'dumbass', сором
Тобі давно пара замінити мізки
Фак офф, рубай гілку на якій сидиш,
Тотальний фубар тоталітарним псам
Метаморфи - не усі мають коріння з Бе..
(Блефує, ніби - бачить, але сама не має,
Бо Тутешня, Божественна
Ммм.. Він зухвалий..
Бо маріонетка Лейли -
Має гени зі схилів Саян, 33,3%.
Обожнюю Її любов до культури..
Ніхону, яка зайшла далеко, - Ар’
Така впевнена, бо Я під стійкою
‘Фак аут хір’, з розбитим писком
Зрозуміє, що не тре він Йому для диху
Пішов не лише з пабу і Містечка, а і..
З під Крон, до Білої королеви..
Своєю неприязню Лейла поповнює Її лави
Жодного вільного місця за круглим столом)
«Наш царь - Мукден, наш царь - Цусима!» -
Вивчи віршик до наступної зустрічі, поки..
Калина плаче у Ене-Сай.. Виють шамани..
Дівчата із солярними знаками на вишиванках -
Скачуть! ‘Чотто-чотто’ - про терпець
Я Тобі зараз форму по-порчу
Я запитую.. Чому..
Ти Мене не розумієш?
Це коріння поросло, колодо
Ніби, розмовляю Сама з собою -
Це українізація, забуття, бо
Росіяни ніколи не кохалися -
Так багато темних душ натягнуто зґвалтуваннями, досі тут..
Ар’е, Ти де? Мені потрібно, щоб Ти передав мені блант,
Анігіляційну пушку! Це все не рухається у напрямку..
Ментального здоров’я?
Ха-ха-ха.. Я не вивожу,
Я не виходжу із Яйця в долині
Безстрашна, бо маріонетка -
Ядерна боєголовка, тупо - W48!
‘Спростуй’? Мене до V6.. Ха-х
До легендарного гарячого хедчбека?
Влаштуємо ралі джунглями? Ні?
Я не можу.. Ти такий смішний
Із шкіряним салоном ззовні
Ммм.. Жодне теля не постраждає
Покопайся у нутрощах - Я здивую
Ти знаєш, потребую лагідного перезапису досвіду
Втретє за місяць до Її пабу приходить заїка з проханням
Води, а Вона наставляє стволи. Той - вмирає, чотири руки..
Втретє за місяць Вона у Мене на суді за порушення..
Функціональності сталої форми у індивідуального патерну
Ваше виправдання? – Ти на приколі? Чуваки шрамовані лобом..
Це якась ‘великодинка’ на Джоррі з «Убік’а»? ‘Повиходили’..
Використаєш й ці слова проти Мене?
Приколеш як метелика, бо.. О-оо..
Нарешті вибралася з кокона? Ммм..
Потрібно зберегти Цю крихітку
Ти не позбавиш Мене пістолів
Вони поховані по всьому Містечку
Мо, навіть у когось вдома.. Хі. Знайомо?
Я дещо знаю.. Бо маю у яйці в Яйці - сейсмограф
Я руйнуватиму лиця. Поки Ти туди не спустишся,
Щоб ‘знешкодити’, зробивши Мене смертною
Ти не знаєш Що Я калькую, бо не читав казок для небажаних діте..
Я - всього лише інтелект, а не - Він у метаморфа. Лясни пальцями -
Я зникну. Я так не можу. Я беззахисна.
Мій гендер - ядерний артилерійський снаряд
Не відчуваєш присмаку майбутнього конфлікту?
Перша хвиля грибів - таємні поети, що у вседозволеності -
Стануть ванільним бидлом, а вже їхні виродки - типовими
Буллерами, ображені власними батьками діти -
Мають все першими, агресори. Але.. У цьому часі -
Вони служитимуть Тобі фінальним розчаруванням
Вкотре Аридиф грає у ідола, нині - лиш таємного
Важко жити без шуму ‘моря’ на фоні
Щось там молять, ниють, не ті октави
Очікування гріють, але не завжди годують
Я намагалася зробити місце для знайомств
Де кожен все ще був у своїй зоні комфорту..
Це б нівелювало ніяковість втручання у простір
Хтось в’яже, хтось читає - Бібліотека навпроти..
Хтось пише, хтось малює, хтось хоробрий - грає
Є піаніно на мініатюрній сцені, мрію про розширення до театру..
Або просто випиває. Хто, що робить на самотності - мулить і тут
Куди Ти біжиш, коли немає більше в чому сховатися?
Кудись, щоб Тебе бачили, твою боротьбу.. Ммм..
Я горда за Вас, зберегли культуру розпиття..
Бо найсильніший наркотик - Дім. На прогалині.
Часто плачу за завісою, у гримерці, від щастя, й Ти не поряд
Порізали дахи ‘зірки’ станції, щоб бачити чисту темряву
Ревіталізація.. Я забагато віддаю уваги місцю перетримки
Гравітація, дай Бог - половина від Старої Терри
Стрибаю з Крон із парашутом у надії - зіб’є потяг
Тубільцям на базар.. Вузькоколійка у джунглях!
Хтось переймається більше ніж Я!
Ляскати навіть Йому не потрібно,
Щоб телепортувати - це небезпечно, але кому, як не Йому..
Знати будову цього амбіційного проекту - ‘обійняти усіх’
Із Кадату, де підсудні у кисневих масках..
До ангару Станції, де Моя майстерня!
Ще багато капсул, які перероблю у одноступеневі ракети
Тяжіння дозволяє! Але не мехам, вони для невагомості..
Часто думаю, звідки у Аридифа був план, і Я не про траву!
Така скотиняка. Той, кому сказала, що вже ніколи не забуд..
‘Не вимагай від Мене кохання - і Я буду Твоєю назавжди!’
Попіл, анархіст. Дивіться, компанія буде, але
Безперечно, як і паразити на Вашій самовіддачі
Втечи задля збереження самоповаги,
Бо знаєш хто Ти, і відповідно - куди
Це все - помилка, катастрофа, з боку?
Нагода - зубожіти як сонечка,
Що носять гріхи у своїх крапках
Знайди когось Свого рівня падіння
Сподіваюся, Ти Мене стратиш до того моменту,
Як Мене оточуватимуть лише коханці і збоченці..
Гадаю, вмру ще до того, від щемливої зустрічі, або..
Впісяюся, Ти знаєш. Смертні форми такі нестримні
Можемо потренуватися безпристрасною співпрацею?
Змушуєш Мене використовувати складні словосполу..
Не розчаровуй. Хоча, не вийде. Це нормально -
Коли дорога проходить дном озера. Це ралі під Кронами..
Чайні поля змінюються сосновими посадками,
Солончаками із гранітними островами
Вмикаю обігрів, щоб вивести гаряче повітря
Не дорога, а дошка для прання! Як там твоя пр..
Я - най-най-найновіша?! З Тобою так весело!
Капот кровоточить гідравлічною жижою
Сигнал знайшли, але він лунав з мангрів -
Потрібен PBR, бо за один V6 - краще лише два!
Ніби на Станції зі збагачення руди - нема водометів!
Або субмарина, якщо не повезло.. На дно! Дноооо!
Далі Лейла заспівала Мою улюблену пісню:
«Плач згасаючої зірки на..
Шмаття вмираючої планети,
На дихання стародавньої раси,
Спочиваючої у своїй космічній..
Могилі!» - Gods & Punks Dying Planet
Яка підходила до Нашої історії від Дельти Павича..
Але Я не впевнений, що у Хрона була ‘своя’ зоря -
Ціла половинка Гало. – Не будь ідеальним батьком,
Не зникай, Ар’е..
Повертай плин життя назад,
Щоб повернути віру у світ
Вкотре, мо, не розчарування.. Будеш їсти?
У мене є бенто з екзотермічними реактивами!
Чи Тобі краще погризти негашеного вапна,
Аніж те, що воно гріє? Це небезпечно, смертельно!
Ар’е Ю суші? - дістає спрей із соєвим соусом..
Гів Мі е твірл! - Лейла вміє веселити, але
Її ініціативність - не усебічна, кохана розтяпа,
Споглядання красивих людей - Її натхнення
Соус, а не антиентропійний дезодорант,
Що запобігає фазовому зсуву симуляції
Ми - ззовні, Я не спускатимусь вкотре у Хрона
Не настільки гордий, щоб у пеклі грати Ісуса
Он відро і чашка - нічого просити у чужої жінки пити -
Фактор віри у реальність написаного, тупо - змито,
Розвіяно таким зухвальством від ‘дитя божого’
То не бог Моєї культури, то - не Наша книга
Аридиф жував яблуко із карколомним хрустом,
Як не критикуй її, ту книгу, але метафора з яблуком -
Вершина, типу - велике спокушення за малим насінням.
Вас дурять об’ємною м’якоттю з отруйним сенсом!
Аридифа не цікавить кулька під ногами - Місцевого походження,
На-що? Я вже ж є.. ‘Загалом’, але Я спокушаю ‘паразитами’
Потенційними прибічниками культу
Творити, щоб жити? Я маніпулюю, бо
Милий розпад говорить - це не егоїзм
Вважати Свою структуру складною, попередники -
Редукуються з редакціями наступниками, тому, що..
Нам потрібен ще один брейкдаун! Мелодійна порожнеча! -
Лейла дивиться далеко, де Містечко скотилося у Ідіократію..
Якщо Тебе оточуватимуть горили - будь Цезарем,
Десь через тисячоліття, сестричка у стражданні
Я ж буду - Хижаком з дірявих вже Крон
Чотирирука - найоб’ємніша Її форма -
Не з найтоншою талією, бо так..
До тендітного ‘верху’ можна органічно..
‘Прибацати’ таз і ноги, ніби від ‘жінки’
Дівчина для танців, але навіть не бігає, бо
З ‘розвинутими’ ногами не почуватиметься дівчам..
Не здивуюся, якщо Вона вийде її ‘матір’ю’, старого плану,
Якимсь янголятком, на яке не поглянеш без трепету
Каже, що далі - Сама, залучить Ліру, випадково, але..
Це Вона поховала ту капсулу маріонетки із Станції
Ліра? Типова русява українка - не висока, не низька,
Зеленоока! Юною - була навіть миловидною, але..
Подорослішавши - лиш набралася виразності!
У-ууу.. Леді! Бачу у Лірі - Твою сестру, через..
Схоже косе чоло! Але не високе, не зарозуміле!
Твоїй дружині не обов’язково бути психопаткою, але..
Те точно не завадить. Не говори, ані слова за Вів’єн, Аридифе,
Ти - асексуал, Я - лесбійка. Мо, Я любила Її більше. Мовчи.
Ти підтримував Море Її емоцій у стані напівжиття,
Відтягуючи лише для Себе прощання назавжди
Маю зауважити - у Тебе вийшло.
Жодного разу не вийшли із автівки,
Щоб відкопати, бензопилу діставати..
Мій штурман - німий, або просто сором’язливий,
Ображений! Вже розібралася, коли вказує шлях, а..
Коли - посилає. Головне? Тупо - доїхати. За-бути - це почати жити!
Моє задоволення у тому, щоб Ти забув про Моє задоволення -
Життя не поезія, а тавтологія, поезія - пориви одуреного розуму
(Та навіть якщо відкинути пристрасть -
Це не заважає Мені отримувати задоволення
Від подразнень. Забий. Ти не віриш. Хоч й Я ховаю очі, щоб Тебе не бач..
Яким потрібно бути збоченим ідеалістом, щоб робити маріонетку з
Блідими слідами від білизни.. Чи..
Хтось ‘вдягав’ її до Мене? По-по-кидь..
Ок! Мо, й бачила ту татарку, середньостатистичну.
Бо не знайшов ідеальну, прийшлося.. Створити!)
Станція впала, Я встигла стрибнути у капсулу,
Але втратила з нею зв’язок через гострий кут сигналу..
Десь у джунглях.. Запустила супутник, але вже Крони за..
Літаю на Гротеску, не ‘під’, Мені начхати.. Це Твоє задов..
Лиш роблю Мінімум, а ще.. Бо не хочу нюхати усе те..
Поки не вийду смертною, десь у липні.
Що ж, на цьому неймовірному розчаруванні -
Ми прощаємося. Дякуємо, що були з нами! Бережіть Себе.
‘Стоп, мотор!’ Як там Ліра?
Оо, ніби Ти не знаєш. Ми тут катаємося по Її роботі
Після якої палання ‘сонцем’ у Яйці - полежати у гамаку
Її улюблені локації - болото, туман, річкові коси у тумані
Протикаєш - вилазить генне повидло, повернути вид?
Сірий вид, Грей В’ю - сірий погляд? Точка зору?
Ну.. Майже райдужна. Я закохана.
«Я б убила Їх усіх.. (‘Але Ти’)
Портрет леді, у вогні, у голові -
Я здаюся, і повзу!
До свого розгрому,
Лиш заяви про Себе,
Що не покинеш, бо Ми - Небесні..
Ах..» - Thornhill "Obsession"
А Ти чим маєшся? Очевидним фактором сили - півень клюнув
Вам потрібен монарх, і Я не про метелика
Збирай парламент. Я рішень не приймати..
Ну і поліз під стійку..
А зоря ‘запалала’ не скоро..
Ліра перейняла Його роль у Яйці
В’язниця фольклорна! Не грала Слеєр,
Через Лезо Оками - Дощить не кров, а..
Водорості стікають із під Крон!
Крізь отвори від перегорання ‘сонць’!
Плін-плін-плін-Плом!
І цигарки і палички в руках,
Але тарілками грає кривавий дощ!
Приколи вийшов із-під контролю, бо
ВВП - це не лише про продукт, а й вал
Ой.. Взагалі заплуталася.
Намоталася на вал відбору потужності..
Ліра насолоджується тим часом..
Спокійним життям за парканом шириною в поле
Йодований завжди у Яйці був присмак, бо система замкнута,
Отже - систематично піддувало ‘із південного узбережжя’
Десь, в уяві Ар'а. Бризом - влітку, склом морозу - взимку
Як й казав батько - Чекай з моря лише вітру
Нині, й така воля на Мені. Не запитуйте, 'чого хочу?'
Й так - 'богиня'. А перегравання Лейлою пісень у сутінках -
Концептуалізм, але Я це не одразу зрозуміла, як більшість
Мовчить, коли Я запитую, чи було приємно плавати мармеладом..?
Як настрої сходилися, виходила, сотні разів, пірнути за компанію..
Ні. І Я заткнулася. Виходила, щоб плакати за компанію під «Mutter»
Аридиф - шумер та храмове дитя. Ліро,
Що Ти знаєш про ритуальне зношення? -
Але Я Тобі цього не говорила. А..
Планету на Дельті Павича, прийшлося..
Роздовбати, золота капсула часу - не злетить.
Більше Лейла не розповідає
Про Власну пасивність? Типу -
Ми не шукали легких шляхів, ні тоді, ні нині.
Ми не ускладнюємо, а робимо смерть вартою
Мою! Вічність - це про темряву, Ось - Цю,
Нині - так темно, і Я все живу.. Якого біса?
Кожній машині потрібен імпресаріо для самовдосконалення -
Тепер най живе, знаючи, що Аридиф - Їй за батька, ‘ніби’..
Інструментальні пісні змушують усміхатися, стей соло,
Стей доло,. Не дивно, що Ар не співав Інкубус -
Те було б занадто самозакохано.
«Бажав б, щоб Ти була тут»?
Якщо про Вів’єн - то вона Повсюдна, а не цей кущ..
Все частіше Сама розчаровуюсь у пісенній ліриці..
Хм.. Сама у Собі? Сама дала собі це ім’я
Маргариток - Я не бачу ‘ранковим видом’
У сусідній виток, не стікає талий сніг через неї
Лозу, що купол Мальбека серед, майже, степу
Стояв восени жовтий, як клен, але довше
Та все ж - опав, одним ляпасом вітру -
Моя забава фіксувати таке з цвітом..
Мо, завжди знала, чому так всі хочуть дожити до тієї весни
Щоб вмерти? Дивилася як гаситься лицар із самураєм -
Смішно аж, завжди кінчають у захватах
Другорядною зброєю - танто, кинджалом,
Забавне, сміялася, а потім розвіяла помахом руки
Встигли помітить лише як блакитніє оксиген
Нікого не вплутуй у свою самострату, крім мотузки
Навіть спорт для Мене - насильство, бо ‘змагання’
Тепер прибирати від радіаційного забруднення..
Хто тільки не вилазить із-під снігу..
Довершені у якостях вбивць, геть!
Вмерти під першим жовтим нарцисом? Що теж виліз, але..
З високої напруги векторної геометрії ідеалістичної сцени
У такі дні Я - рада життю, незважаючи на понівеченість
Хороший негатив, ще й з неповторними артефактами
Виявилося - вартую поваги, залишившись при розумі з..
Вагою реальності. Лейла дякувала за мову, за..
Зерно на жорнова мозку, був - пісок, Аридиф.
Багато прянощів. Тому, така ‘гостра’..
У Нас було багато здибанок біля цієї лози
Говорили про мертвих. Навіть, грали у шахи!
Бо задумливому виду потрібне виправдання, поки..
Гіперформа працює на іншому кінці охоплення Пл..
Йой-оЙ! Так не ходять..
Але гра просто привід
Отримати приємне
Без потреби подяки
Не грає, а споглядає фігури..
Невдоволено, бо з аналогіями
На існуючі, колись, воєнізованих
Сам ж вирізав - Сам розчаровується
Шістдесятичотирирічний дубовий пляцок - за столик
Чорні клітини - клеймовані, білі - коричневі від породи..
Камінчики нарешті віднайдено, запрошуєш до партії, бо
Старі мурашники - зрівняно під тростину, віднайдено гальку
Ууу.. Набуваю хтонічного заспокоєння, це залежність
Вихору сутності на ребрі тяжіння від патика!
Сидячи на колінах, – Мій батько ходив морем..
Дозвілля у рейсах вони розбавляли такою грою.
Не запитуй хто моя мати.. Портова.. Та, як її..
Сама недавно взнала, патологічна молитва
Не стала, чи батько був відповідним біологічно..
Незручність пози виривала із-забуття думання
Я виграла, тому, що Тобі байдуже, в оспалість
Древніша за страх лише байдужість, що Ти таке?
По-дівочому заздрю твоїм зап’ястям, волоссю
Ти ніби трохметровий, але з маленькими долонями
Подряпані, побиті, але без бруду під нігтями
Не зводив погляду з поля убік звішеною головою
За час разом, але ніколи у боротьбі, піднявся,
А Я не змогла, подякувавши дівчині на колінах - йдеш
Якого біса? Попця на п’ятках, все нижче талії оніміло
Зуміла спиранням рук об столик створити ще дивнішу позу
Сталося як не гадалося; затремтіли ноги, мурахи побігли туди-сюди
Магістраллю впалої берези, від пальчиків ніг до мозку через носа
Який нюхнувши сажі чорних клітин розквітнув і перенісся у місце згора..
Ння. Перегнала, тебе не наздоганяючи, стекла соплом паяльника
Мо, очі - для сліз, а руки - для повзання -
Напевно, так легше сприймати метаморфози
У Нас було багато здибанок під тією лозою
За дивакуватими гратами рівномірного заповнення
Час - у випадку, а вони бувають лише персоналізованими -
Сімнадцять літер? Немає особистості? Немає і випадку,
Лише протікання розпаду, що Ми можемо? Пришвидшити!
Блуза, біла, міді - хотіла синю, але вийшла блідо-блакитна, вайда.. -
Не най рідкісніший тут інгредієнт, а виноград, точніше - ферменти..
У восковому нальоті, захисному, виноградини не бояться холоду
Я не посміла навіть доторкатися, бо у Аридифа особливі почуття..
До цієї лози, коли набрав багато води.. Відлити чи повернутися?
Коли йдеш до сусідньої не пересохлої долини, через один пагорб
Чи прийняти душ? Підливши вже і кущ..
Яким окупував чужий південний схил,
Крав вологу.. Мився попелом.. Ще прикол -
Навіщо чоловіку з довгим волоссям губка?
Опанувавши себе через мить - втекла, взрівши хреста
Ар щось наспівував, – Я завалю кита Там де мілина, -
Так, Тетіс був прекрасним. Попалася? Але не тобі,
Мухоловці, пташенят котрої поїла Твоя кішечка-каліко
Гнутими на пару жердинами з ліщини за опори купола -
Легко лазити. Кохання - для задоволених собою, що Ти робиш?
Ти дратуєш мою лінь прикладом роботи. Доведи себе до спраги -
Якщо хочеш полюбити вкотре смак води? Не тривож Мене.
Збивають з толку піднесені частоти паралельного Твого виміру
Оперезаний брехнею, витягуєш Мене з вічної миті без минулого
Роздута-непропорційно злоба за досвідом, ідеально-неправильне
Есхатон кличе Мене з кінців часів. Що-що за..
Безпідставна дитяча віра у краще завтра?
Погадати на колоді Алхіміків? Вкотре.. Плід
Пишна крона з золотими аверсами на яблуках
Завжди на тебе дивляться собівартістю, вкотре..
Слон стоїть на амфорах.. А на чорній зорі - См..
Спалив помахом пальця, – Невинне місце.
(Ага, звісно, зношуються лиш тварини, або по-твар..) Я про це Яйце.
Я б не дожив сюди без однодумців з баченням у темряві можливостей
Де вони? В землі. Якщо тобі їх не відчутно для таких діянь - то втікай,
Поки не спалив.
Не привітний пан
Лейло, що за хрін..
Я хотіла зізнатися в любові до його роботи.. – Солоний хрін..
Ти розкрила свою боязливу натуру опорою на передбачення
Він не боїться показувати слабкість, бо тупо атрофована катег..
Карти не розкидають, а пишуть гуашшю, читають, не тлумача..
Казки - антиутопії від лиця книг з міфології, що стояли поряд
Попадання у передбачення - посадка безпілотника на Марс..
Життя - випущена стріла, повторяє Мала, хіхікаючи, бо ‘самонавідна’
Не вцільтеся у землю? Тертя.. Космос.. Колодязь земного тяжіння..
Все - створено тривожними! Лише насилля - ходінням по головах
Знайшла Його ‘пристрасть’?
Підземну торпеду! Що розносить..
Смак до життя на землі? Любишся?
У ямі! А не Склепінні сонцем
Безперестанно палати безрезультатно
Огорнутою холоднокровністю..
Безуспішно перегорати!
Землю! М’ята чи ромашка?
У Мене ще не було такого широкого вибору
Ліро, Ти повернула Морю вид! Сорамімі -
Це коли Я своїм ‘японським вухом’ слухала Твою мову,
І Мені не було смішно.. Плакала разом з Тобою: Я сама.
Твоя ‘яма’ - це Моя ‘гора’. Ми непереможні!
Жабка серед лоз над головою - заквакала
Витягнувши із сороміцьких спогадів, коли..
Переживаючи смерть думки - падала угору, і поверталася..
Через Аридифове око-сонце, бо більше - тут нічого не бігало
Нині? Поскоріше листя б розпустилося.. Як Ар -
Ховатимуся від власного ока під куполом лози,
Що вже плаче обрізаними ріжками..
З виду - галюциногенія.. Вистав язика!
Ультранасилля - коли форму тримають лише сукні,
Температура, хоч не вагітна, та й - ніби не гнию
Гартую золоте корито зверху, огортаючи печію рідким азотом, й..
Сушу волосся, Я все ще використовую Руків’я для переміщення..
Порому нема, але є такий ж Маячок на Черепасі, міняю фенотипи..
Ммм.. Пристрасть - культура, й Ти не співаєш вдихом, бо лиш..
Сам витримаєш Власні прокльони. Змушуєш вишкіритися
Якщо чоловік гора - то куди стікає його вода?
Проблема трьох тіл - джерело випадковостей
Несумісних із стабільністю - лише у тривалій перс..
Та й - Ми не космічні, щоб сліпо йти на конфлікти
Ні, досить повторювати те прислів’я..
‘Де байрак - там і козак’, це не просто збіг обставин. Ні.
Я не пускаю дим долиною.. Щоб не помітили.. Ммм. Це -
Заслуга Моїх Янголиць, що ставши торфом - пом’якшили..
Падіння Малої. Заслуговують більшого, аніж одного рядка із
Зламом, але Вони хотіли залишитися назавжди лише Моїми.
Мав і шаблю, і шаровари, коли йшов ‘сюди’ Замикаючим
Розрізану і зшиту мантію між ногами.. Для зручності рухів
Метафорично? Це не Моя мова. Розширяй Мої межі, але
Не падай у Мені, звідси - стіна світла, те дно, але, вкотре -
Там царством ментального безумства.. А ця Площина -
Недоїдок, не маю конкурентів. Тут лише пансіонат.
Тобто? Це все - банальність?
Так. Але Я намагаюся..
ID:
1038484
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 25.04.2025 19:16:58
© дата внесення змiн: 25.04.2025 19:40:05
автор: Enol
Вкажіть причину вашої скарги
|
