Напівшепотом ллються з любов'ю слова,
Мелодійні склади – це Душа, серце пишуть.
Непримітні сплетіння, болить голова,
Не прошу співчуття поночах я у тиші.
В піднебеснім палаці не чутно - Віват!
Береги наших Душ віддалились на Вічність.
Тільки пам`ять тепер видає Саміздат,
Не чекає побачень і рук твоїх ніжність.
Щиросердні мотиви складають пісні,
Драматичний фінальний акорд буде в п'єсі.
Пощезали в минулім роки всі ясні,
І не радують більше смарагдові весни.
Не побачиш блискучих зелених очей,
Докричатись до тебе не зможу у Небо.
Не почуєш слова, не відкриєш дверей,
На Землі шлях важкий, є в підтримці потреба.
Напівпошепки з сумом лягають слова,
В одкровеннях душі всі рядки мелодійні.
Так хотіла тебе цілувати вдова,
Та, невидимий Ти, почуття недоцільні!?
Та живе те кохання у пам`яті десь,
Нерозділене зовсім…життя живописне,
Пропонує забути і скинути стрес..
З ним прощаюсь, на згадку про нього ця тризна.
2025 вірш українською мовою за мотивами.
___________________________________________
Полушепотом льются с любовью слова
Мелодичные слоги – горячие чувства.
Неприметные всплески…кружит голова
По ночам в тишине, не прошу – посочувствуй...
Я не жду на свиданье в июльский Закат,
Берега наших Душ отдалились на Вечность…
В поднебесном дворце не промолвят: - Виват!
Невзаимной любви исстрадавшейся встречной…
Но, душа и сердечко моё по ночам
Напевают мотивы неведомых песен –
Без венца у любви уготованной нам…
Драматичный финальный аккорд будет в пьесе…
Докричаться к тебе не смогу под Луной,
Не увидишь искрящихся глаз изумрудных.
Не услышишь слова, коротать мне одной
На Земле этот жизненный путь многотрудный.
Полушепотом с грустью ложатся слова
В откровенье души, в мелодичные строчки.
Мне хотелось тебя по ночам целовать…
Но, невидимый Ты и поэтому точка,
В той любви безответной живущей со мной,
Что соломинкой стала плывущей по жизни…
В той любви, что нарушила в сердце покой,
С ней прощаюсь и в память о ней, эта тризна.
2016
