Я хочу тобі написати:
"Як ти? Як же справи твої?"
Я хочу тобі прошептати:
«Досить від долі тікати…»
Я хочу тебе обійняти,
У ніж таку тиху, порожню...
Слова, наче листя, летять у заграти,
А вітер їх сипле, і хоче порвати...
Я хочу тебе спитати:
«Як ти? Чи не змучила осінь?»
Знаєш, я хочу тебе обійняти,
І більше ніколи не відпускати.
Я хочу тобі розказати,
Як спогадом стала весна.
Як хочу відстань розтинати,
І з тобою крила розправляти...
Я хочу… Чуєш? Просто бути,
Без зайвих фраз, без гіркоти.
Я хочу вранці не збагнути,
Що з тобою долю вже не оминути...
Я хочу… Хочу кричати,
Та голос у горлі застиг.
Я хочу тобі прошептати:
«Досить від долі тікати...»
