Тепло у серці вже не гріє.
Листопад...І поволі тліє
на землі листя мертве
воно вчорашня жертва
за втрачене літо
за стоптані квіти.
Листопад зиму не пускає на поріг
і ніби добрий грудень занеміг.
Уся природа протирічить
оцій погоді. Їй ніби личить
цвісти і вічно зеленіти
і жити, жити, жити!
О як же хочеться тепла.
погода ця немовби я сама
запуталася в мріях, снах,
в реальності, а чи в казках?
Я так тебе не хочу відпускати
як осінь зиму ще не квапиться вітати
Знаю надії не стало
всерівно її в натовпі шукаю.
І так боюся показати,
що осінь ще не хоче помирати.
і не кажи
хочу весни,
сонечка, тепла любові...
щоб цього скуштувать доволі.
Ось так. а ніхто не каже що зима погана...це просто настрій сьогоднішній такий
не сумую. скоро новий рік 
А це шанс почати все спочатку 
У природи нема поганої погоди. Зате потім весна 
