Вона переплелась стрічками з моїм світом
Зірвала маски всі, окутала в любов
Добралась до душі, приспала і укрила
Приходила у сни тривожні знов і знов
Пелюсткой ніжних чар торкнулася до серця
Зірвала мотлох весь, залишив наготу
Просту, таку як є…життєву і нетлінну
Залишив сам на сам з думками і весной
Невидимим теплом зігріла в темний вечір
Дала напитись всим, що хочу зараз я:
Росою Ніжних дум з цнотливих рук мелодій
І вітром – пустуном у полі золотім
Солодким медом уст вона п’янила щедро
І пахощами днів збудила дивний сон
Душа бринить тепер від сподівань та мрії
Нове у серці є, зоветься це любов