Під напругою тримаєш мій неспокій,
Розперезаний вогонь кладеш до рук.
Хто я є без тебе в хаосі жорстокім?
Що за сила тягне в непідвласну гру?
Обпікаєш серце безпорадне сяйвом,
Без зусиль читаєш надскладний сувій,
Закодований думками десь в уяві,
Десь на дні безодні, між моїх завій.
Громовиці твориш у душі завзято,
Божевілля грізне увіб’єш, мов цвях.
Вже не я аматор в боротьбі затятій,
Маю намір впертий, встою до кінця.
А твоя напруга – вихор різнобарвний,
Еліксир наснаги, сильний оберіг.
Хтось чекає дива, може й дуже вправно,
Я ж твою напругу полюбити зміг.
16:46, 25.08.2019 рік.
Зображення: http://www.galaxysss.ru
